Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України
» » 27 лютого - День утворення Київської області

27 лютого - День утворення Київської області

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

    Давню історію Київського регіону засвідчують родові поселення мисливців часів палеоліту (20 – 15 тис. років тому) на території Києва, Фастова й села Добраничівки. Нині в с. Добраничівка діє археологічний музей, у якому зберігаються господарсько-побутові комплекси, до яких належать житло, знаряддя праці та речі побуту первісних людей.

    Відомо понад 120 поселень та могильників доби міді (IV–III тис. до н. е.) і бронзи (III – початок І тис. до н. е.) залишених різними групами племен. На території Середнього Подніпров’я, що заселялася скіфами-орачами, виявлено близько 90 городищ, поселень та курганних могильників VIII – VIIст. до н. е. Найбільш значні з них – Трахтемирівське, Хотівське і Ходосіївське городища та кургани Переп’ятиха і Переп’ят поблизу сіл Мар’янівки і Фастівця, згадані в літописі під 1151 р. У поселенні біля Бортничів знайдено залишки бронзоливарної майстерні. У Кагарлицькому, Миронівському й Тетіївському районах трапляються кургани поховання сарматів (ІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.)

    Територія Київської області є частиною тих земель, де в І тис. н. е. сформувалося ядро великого східно-слов’янського етнічного масиву. Біля сіл Зарубинців та Черняхова археолог В. В. Хвойка вперше дослідив могильники, що дали назву ранньослов’янським археологічним культурам – зарубинецькій (ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.) та черняхівській (ІІ-IV ст. н. е.). Знайдені пам’ятки мідного віку недалеко від с. Трипілля засвідчили про існування своєрідної трипільської культури (VI-III тис. до н. е.). Трипілля – одне з найяскравіших культурних явищ в історії первісного суспільства всієї Європи, а досліджені знахідки є найбільшими з археологічних відкриттів ХХ ст. Пам’ятки трипільської культури досліджуються вже 110 років у селах Щербаківка, Халеп’я ( урочище Коломийщина), Верем’я, Чапаївка, Казаровичі, Нові Безрадичі, Гребені, Балико-Щучинка, Улянки (урочище Ріпниця) та в м. Ржищів.

    Київщина – центр давньоруської княжої держави – Київська Русь. Літописні міста Київ, Вишгород, Чорнобиль, Коростень, Переяслав, Білгород, Юр’єв, Богуслав, Овруч, Житомир, Треполь, Халеп, Василів, Витачів, Заруб свого часу стали визначними центрами могутньої держави, що мала значний політичний, економічний та культурний статус у Європі. З пам’яток давнини в населених пунктах області з княжих часів збереглися частини фундаменту величного храму Святих Бориса і Гліба (ХІ ст.) у Вишгороді, Дванадцяти Апостолів (ХІІ ст.) у с. Білогородка, Єпископський палац (ХІ ст.), Церква Володимира Мономаха (ХІ ст.) у Переяславі-Хмельницькому.

    З Київщиною пов’язані: геніальний твір «Слово о полку Ігоревім», написаний одним із учасників боїв з половцями біля Переяслава 1187 р., у якому вперше згадується слово «Україна»; перший твір з історії ранніх слов’ян та Давньої Русі чернеця-літописця Нестора «Повість временних літ»; епічні думи часу боротьби проти турецько-татарських поневолювачів «Хмельницький та Барабаш», «Іван Богун», «Самійло Кішка», «Маруся Богуславка»; народні пісні про гайдамацьких ватажків Максима Залізняка, Микиту Швачку, Семена Палія, Івана Бондаренка.

    У часи національно-визвольної війни (XVI-XVII ст.) згадки про Київщину зустрічаємо в подорожніх записках європейських дипломатів і мандрівників, в універсалах та документах цієї доби, у козацьких літописах. Київський регіон тісно пов’язаний із життям і діяльністю таких героїв, як Богдан Хмельницький, Іван Богун, Максим Кривоніс, Морозенко.

    Кінець ХVII – початок XVIII ст. – це період Гетьманщини. У цю пору розквітли мистецтво, наука, освіта не тільки в Києві, а й в інших містах. Особливо за часів правління гетьмана Івана Мазепи (1687 – 1709). Саме цей час характеризується новітнім явищем культури – «українське бароко», що втілилося в архітектурі, літературі та музиці. Твори великого українського філософа Григорія Сковороди, який у 1753 р. був викладачем колегіуму в м. Переяславі, засвідчили новий рівень філософської думки України та літератури.

    Чудовою гармонією і виразністю вражають пам’ятки архітектури XVIII-XIXст. – собори і храми, палаци, садівні будинки в Білій Церкві, Переяслав-Хмельницькому, Яготині, селах Нещерові Обухівського району, Томашівці Фастівського району.

    Перлинами архітектури називають церкву Святих Антонія і Феодосія із дзвіницею у Василькові, Вознесенський собор із дзвіницею в Переяславі, Миколаївську церкву в Білій Церкві, церкву Святого Миколая і Свято-Георгіївську церкву в Баришівському району.

    Київщина ХІХ ст. – свідок нашої покути та прозріння. У бою біля залізничної станції Крути в 1918 р. полягло 300 київських студентів; пам’ятники та меморіали жертвам голодомору, встановлені в містах і селах області, засвідчують правдиву історію українського народу в 1932 – 1933 рр.; биківнянський ліс – місце пам’яті тисячі жертв більшовицької системи.

    Нинішня Київщина налічує близько 6000 пам’яток культурної спадщини. 2010 археологічних пам’яток області занесено до Реєстру нерухомих пам’яток, вісім міст області віднесено до міст Всеукраїнського історичного значення. У переліку пам’яток Київщини є 24 пам’ятки національного значення, серед яких велика кількість культових споруд XVI-XIXст., палаців, архітектурних споруд, парків. Загальна площа території об’єктів природно-заповідного фонду в області становить 80 тис. га, а їхня кількість наближається до 133.

    Упродовж багатьох десятиріч в області формувалася система музейних закладів, яка на сьогодні налічує 2 державних музеї-заповідники ( «Битва за Київ в 1943 році» та Вишгородський історико-культурний), 15 державних музеїв із 17 філіями та 241 музейним закладом місцевого та відомчого підпорядкування. Предметом особливої гордості є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», що налічує 23 музеї.

    Київщина – неповторний і мальовничий куточок України. Велич і краса цього краю, омитого могутніми водами Дніпра вражаюча. Смарагд заквітчаних лугів, блакить озер і річок у всі віки вабили погляди славних князів і полководців: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Івана Мазепи, сприяли розквіту мистецької сили талановитих творців: архітектора Степана Ковніра, поета, автора Державного гімну Павла Чубинського, художниць Катерини Білокур і Марії Приймаченко, майстра слова Івана Драча, всесвітньо відомого співака Івана Козловського, видатної поетеси Ліни Костенко.

    Київщина сучасна – це благодатний край туризму й відпочинку, що залюбки відкриває подорожнім свою культурну спадщину, археологічні, етнографічні, історичні, мистецькі, науковіта художні пам’ятки. Мальовнича природа цього краю, трагічна й водночас героїчна його історія, надбання прадавньої культури, приклад незабутніх попередників, безумовно, не можуть не позначитися на духовному світі гостей краю.

    Завітайте до Київщини – оспіваної в піснях, звеличеної в ратних ділах, вознесеної храмовою пам’яттю століть.

 

Рекомендована література

Бистрицька І. Березнянська святиня / Іванна Бистрицька // Київщина. – 2013. - №1. – С. 42.

Бистрицька І. Ходоровська О. Пережили віки… / Іванна Бистрицька, Олена Ходоровська // Київщина . – 2013. - №9. – С. 23.

Бистрицька І. Тулинська церква: зберегти для нащадків / Іванна Бистрицька // Київщина. – 2013. - №6. – С. 41.

Дерлеменко Є. Парки Києва : [фотоальбом] / Євген Дерлеменко. – К. :Урожай. – 256 с. : іл.

Джміль А. Духовні витоки Рокитнянщини / Алла Джміль // Київщина. – 2013. - №7. – С. 33.

Добрянська В. Храм Чуда Архістратига Михаїла / Віталіна Добрянська // Київщина. – 2013. - №8. – С. 34. 

Животова К. З вірою – крізь віки / Ксенія Животова // Київщина. – 2013. - №4 . – С. 39.

Іванківщина. Перлина Поліського краю. – К. : Генеза, 2008. – 128 с. : іл.

Київщина. Альбом світлин / Авт. – упоряд. Н. О. Бурець – Струк, О. Л. Матвійчук . – К. : ТОВ «Світ Успіху» , 2008. – 144 с.

Київщина. Переяслав-Хмельницький район. – К. : Вид-во «ІНТЕРЛІНК» , 2003 . – 28 с.

Київщина туристична: [путівник]. – К. : Світ успіху , 2009. – 462 с.

Літопис Києво – Святошинського району . – К , 2012. – 303 с.

Макарівський район : [презентаційний збірник] . – К. : Український видавничий консорціум , 2008. – 63 с.

Міста і села України. Київщина. Історико-краєзнавчі нариси . – К., 2009. – 599 с.

Миколаєнко Т. З любов’ю й великою вірою / Тетяна Миколаєнко // Київщина. – 2013. - №11. – С. 35.

Плаксіна О. Г. Ірпінь : Історія живе поруч / Олена Геннадіївна Плаксіна . – Ірпінь: Видавництво Національного університету ДПС України , 2012. – 74 с.

Путівник. Київська область / Авт. Упоряд. Б. В. Мефедов. – К.: Богдана , 2005. – 312 с.: іл. 480.

Сім чудес Переяславської землі // Київщина. – 2013. - №12. – С. 34 – 35.

скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Декабрь 2019 (3)
Ноябрь 2019 (4)
Октябрь 2019 (3)
Сентябрь 2019 (6)
Август 2019 (7)
Июль 2019 (2)

^