Києво-Святошинська центральна районна бібліотека

На шляху до гетьманства. Павло Скоропадський
(Інформаційний список літератури до 145-річчя від дня народження)
[/center]


«Я, гетьман усієї України, на протязі семи з половиною місяців докладав усіх сил,щоб вивести край з того тяжкого становища, в якому він опинився.Бог не дав мені сил справитись із цим завданням. І нині я, з огляду на умови,які тепер склалися, і керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади»З тексту зречення П. Скоропадського від влади

Хронологія відносин Україна – Європейський союз

• 1991 — Декларація ЄС щодо України.
• 1992 — перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні.
• 1993 — підписана угода між Європейськими спільнотами та Україною про торгівлю текстильними виробами, відкриття представництва Комісії європейських спільнот в Україні.
• 1994 — Верховна Рада України ратифікувала Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.
• 1995 — перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС, створення представництва України при Європейських спільнотах.
• 1996 — Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною економікою. Рада Європейського Союзу прийняла план дій щодо України.
• 1997 — підписано угоду між Європейською спільнотою з вугілля та сталі та урядом України про торгівлю сталеливарними виробами.
• 1998 — набуття чинності угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, Україна офіційно заявила про прагнення набути статусу асоційованого членства ЄС, прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про запровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу».
• 1999 — ЄС підтвердив намір сприяти вступу України до Світової організації торгівлі, початок роботи щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
• 2004 — на саміті Україна-ЄС євроінтеграційні очікування України були підірвані у зв'язку з неотриманням статусу країни з ринковою економікою від ради міністрів ЄС. Однак це сталося до Помаранчевої революції.
• 2005 — Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою, черговий саміт.
• 5 березня 2007 — розпочато переговори про укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.
• 2008 — набуття чинності угодами про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС.
• 2008 — під час паризького саміту Україна-ЄС досягнуто компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.
• 7 травня 2009 — Україна стала учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство»
• 16 червня 2009 — під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна — ЄС».
• 25 лютого 2010 — Європарламент схвалив резолюцію по ситуації в Україні, в якій, зокрема, визнається право України на приєднання до ЄС. Також Єврокомісії надається мандат задля роботи над «дорожньою картою» безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС.
• 2013 — на брюсельському саміті було ухвалено спільну заяву, в якій зазначено, що Україна «рішуче налаштована виконувати» умови ЄС для того, щоб сторони змогли підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі.
• 21 листопада 2013 — Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, внаслідок цього по всій території країні почались масові демонстрації проти призупинення процесу євроінтеграції. 24 листопада у Києві відбулась масова акція протесту, в якій взяли участь понад мільйон людей.
• 21 березня 2014 — у Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС за участі українського прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.
• 27 червня 2014 — Президент України Петро Порошенко підписав другу (економічну) частину Угоди про асоціацію з ЄС.
• 16 вересня 2014 — Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом синхронно з Верховною Радою України (через телеміст за допомогою Skype).
• 1 листопада 2014 — вступило в силу тимчасове застосування Угоди про Асоціацію.
• 23 лютого 2017 — Верховна Рада ратифікувала Угоду між Урядом України і Європейським Союзом про участь України у програмі COSME.
• 13 липня 2017 — на саміті Україна-ЄС в Києві завершено процес ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і набуття чинності безвізового режиму з Євросоюзом для громадян України.
• 9 липня 2018р — відбувся Саміт Україна-ЄС.Це 20 ювілейний саміт.

У кожного народу є цінності, які з плином часу не лише не втрачають свого значення, а набувають ще більшої значущості та вагомості. До таких цінностей належить і вишивка. Змінюються техніки та технології, матеріали для вишивання, а вишивка продовжує милувати нас своєю красою та дивувати чудовими витворами майстринь. Споконвіку співає жіноча душа, вплітає узори, мов живий вінок, радість і горе, свої заповітні думки, своє відчуття прекрасного. Народне прислів’я каже «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: « і без вишивки». Тому що вишитий рушник і вишита сорочка давно стали українським брендом, за яким нас впізнають у світі.

Вечір-зустріч з музикою Людмили Лабенської
(До Дня матері та Міжнародного дня сім'ї)

15 травня в Києво-Святошинській центральній бібліотеці для дорослих відбулася зустріч з Людмилою Лабенською - нашою землячкою, композитором, викладачем естрадного вокалу, яка за вагомий внесок у справу відродження духовності молоді, благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджена почесною відзнакою Святої Праведної Анни 3-го ступеня.

«Чужої пам’яті не буває»
(до Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу)
Інформаційна довідка

Посеред жахіть ХХ сторіччя в історії виділяється ще й такий ганебний факт як депортації корінних народів з їх етнічних земель, або ж просто домівок.
Друга Світова війна призвела до чисельних людських та матеріальних втрат, руйнувань в економічному секторі, катастрофічно вплинула на генофонд української нації. Але не варто забувати й про долю тих народів тодішньої України, яких було примусово виселено з їх домівок радянською владою. Тисячі представників різних національностей були насильно вигнані з своєї Батьківщини. Подібні переселення етносів були проявом злочинної політики етноциду, яка застосовувалася в Україні і сталінським і гітлерівським тоталітарними режимами. В 1943-1944 роках були проведені масові депортації калмиків, інгушів, чеченців, карачаївців, балкарців, кримських татар, ногайців, турок-месхетинців, понтійських греків — в основному за обвинуваченням в колабораціонізмі (колабораціонізм у Другій світовій війні — військове, політичне і економічне співробітництво громадян держав Антигітлерівської коаліції або представників основних етнічних груп даних держав з нацистською Німеччиною, Японією та Італією в ході Другої світової війни) поширеному на весь народ.

[center][/center]Подвигу й мужності память і честь
9 травня 2018 року вся наша країна відзначає 73-ю річницю перемоги над нацизмом у Європі. Це свято відзначають не тільки в нашій країні, але і за її межами.
22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 і 9 травня днями пам'яті і примирення.

20 квітня народний аматорський фольклорний ансамбль «Веселка» - керівник завідувач сільською бібліотекою-філією с. Личанка Києво-Святошинської районної ЦБС Дегтяренко Зінаїда Степанівна, прийняв участь у презентації етнопроекту «Від бабусі з любов’ю», який відбувся у Національному музеї літератури України.
Мета проекту – залучити молодь із різних регіонів і країн до дослідження національно-культурного спадку свого й інших народів, зокрема костюмів, традицій, звичаїв, обрядів, ремесел, пісень і взаємовпливу культур.
У виконанні учасниць ансамблю «Веселка» Прозвучали народні пісні, а також аматорські твори самих учасників: родинно-побутові, весільні тощо.