Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України
» » Крути: історія української незалежності

Крути: історія української незалежності

Категорія: Українська революція 1917-1921 роки

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності. Минуло майже сто років, а ми знову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв.
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.
Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).
Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.
Досі біографічні дані були відомі лише про вісьмох крутянців. Нещодавно віднайдені архівні та газетні матеріали розкривають життєпис ще одного із вояків Студентського куреня – Олександра Борозенка-Конончука.

Ще про кількох крутянців знаємо лише прізвище. Решта були поховані невпізнаними. Встановлення їхніх життєписів та вшанування пам?яті героїв на належному рівні є нашим боргом перед захисниками України. У 2014 р. науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський знайшов у архівах дані для біографії ще одного з "перших кіборгів".
Олександр Борозенко-Конончук народився 8 липня 1903 р. у с. Антонів Сквирського повіту Київської губернії (нині - село Сквирського району Київської області) у селянській родині Остапа (Євстафія) Ісидоровича та Агафії Іванівни. Навчався в Антонівському двокласному сільському училищі. 1905 р. планував вступати у Велико-Сорочинську вчительську семінарію, однак обрав професію медика і з 1906 по 1910 р. навчався у Київській земській фельдшерській школі при Кирилівській лікарні (нині - Київський перший медичний коледж).
Після закінчення навчання працював у лікарнях Київської губернії. 1912 р. призваний на військову службу. Під час Першої світової війни як солдат Російської імператорської армії брав участь в окупації росіянами Галичини. З початком Української революції 1917-1921 рр. став активним діячем фельдшерського руху. Учасник з’їздів медико-санітарного персоналу, член Всеукраїнської спілки лікарських помічників. Восени 1917 р. вступив на правничий факультет Українського народного університету. Під час бою під Крутами 29 січня 1918 р. потрапив у полон і був розстріляний більшовиками. 19 березня 1918 р. похований на Аскольдовій могилі у Києві.
Список використаної літератури
Бойко О. Бій під Крутами. Правда і вигадки / Олена Бойко // Військо України. – 2008. - №1. – С. 30-33.
Загоронюк Л. Бій під Крутами. Наш сум і звитяга / Людмила Загоронюк // військо України. – 2006. - №1. – С. 30-32.
Зятьєв С. Крути: історія української незалежності /Сергій Зятьєв // Військо України. – 2015. - №2. – С. 62-64.
Павленко С. Не брати під козирок перед чужими : [вшанування пам’яті Героїв Крут] / Сергій Павленко // Голос України. – 2015. – 29 січ. – С. 1, 9.
Серце зі сталі і дух із граніту // Військо України. – 2012. - №1-2. – С. 84-87.
Тютюнник Є. Крути – це символ любові до Вітчизни / Євдокія Тютюнник // Уряд. кур’єр. – 2014 с. – 29 січ. – С.1, 4.
Тютюнник Є. на Аскольдовій могилі поховали їх…/ Євдокія Тютюнник // Уряд. кур’єр. – 2013. – 29 січ. – С. 4.
Уроки історії потрібні, щоб перемагати : [День пам’яті Героїв Крут] // Голос України. – 2016. – 229 січ. – С. 1, 8.
Чорномор В. Крути 29 січня 1918 р. – символ героїзму українського юнацтва / Володимир Чорномор // Слово Просвіти. – 2016. – 28 січ.-3 лют. – С. 2.
Крути: історія української незалежності

Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій / Іст.-культурол. Т-во «Герої Крут»; упоряд. Я. Гаврилюк. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2010. – 880 с.: іл.
До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С. Єфремова, Д. Дорошенка, М. Грушевського, Є. Маланюка, Людмили Старицької-Черняхівської та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр. збірник упорядковано у хронологічному порядку, починаючи з кінця 1917 р. по 2010 р. Завершує видання кіносценарій «Крути» та доповнення до розділів.
Книга буде цікава дослідникам, викладачам вищих навчальних закладів, учителям шкіл, студентам, широкому колу читачів.
Крути: історія української незалежності

Сорока Ю. В. бій під Крутами / Ю. В. Сорока. – К.: Золоті Ворота, 2013. – 120 с.
У цій книзі мова йде про знаменитий за своєю трагічністю і героїзмом бій під Крутами. Не буде перебільшенням сказати, що цей бій, а також значення, яке мав у боротьбі за незалежність України, посідають одне з чільних місць у новітній історії Української держави. 29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 кілометрів від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.
[center]Крути: історія української незалежності

Героїка трагедії Крут / упоряд. В. Сергійчук. – К.: Видавництво «Україна», 2008. – 462 с.
У спогадах учасників бою під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року, роздумах сучасників поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних воєнних подій осмислюється героїка подвигу юнаків України в ім’я своєї Вітчизни.
Видання, матеріали якого подаються, як правило, в оригіналі, друковане раніше тільки в еміграції й не скрізь містить повні імена авторів.
Розраховане на учнівську молодь і всіх тих, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби нашого народу в 1917-1921 роках.

скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Август 2019 (2)
Июль 2019 (2)
Июнь 2019 (13)
Май 2019 (13)
Апрель 2019 (8)
Март 2019 (10)

^