Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України
» » Велет української музики До 130-річчя від дня народження Левка Михайловича Ревуцького – українського композитора, педагога

Велет української музики До 130-річчя від дня народження Левка Михайловича Ревуцького – українського композитора, педагога

Категорія: Видатні історичні постаті

Батьки майбутнього композитора, окрім того, що були освіченими, інтелігентними людьми, дуже любили музику, що, безперечно, сприяло пробудженню і ранньому розвиткові обдаровання хлопця.
Музичний талант Левка проявився дуже рано. Мати почала вчити його гри на фортепіано, коли йому ледь виповнилося п’ять років. Проте справжній потяг до музики розвинувся значно пізніше. Десь з десяти років хлопець виявив хист імпровізування. За те, що він мав абсолютний слух, його прозвали Камертоном. Роки гімназичного навчання розпочалися в Прилуках.
У 1903 році батьки вирішили перевезти Левка до Київської приватної гімназії Г.Валькера, паралельно він вступає до музичної школи М.Тутковського, у фортепіанний клас знаменитого М.Лисенка. Так відбулася перша зустріч двох музикантів – зовсім юного Левка Ревуцького й батька української музики Миколи Лисенка.
У 1908 році Л. Ревуцький вступив до Київського університету, спочатку на фізико-математичний факультет, а потім – на юридичний. Тоді молодий чоловік ще не мав наміру стати професіональним музикантом, але занять по фортепіано не кидав – продовжив їх у Музичному училищі при Київському відділенні російського музичного товариства. «Займався по шість, сім, навіть вісім годин на день, вивчив немало. Однак зрозумів дещо пізніше, що в моїх заняттях був і недолік: я часто брався грати те, за що не слід було братися, і тоді у творах не досягав бажаної довершеності, але були й успіхи», - писав про ці часи композитор.
Незважаючи на величезну зайнятість, Левко Ревуцький не пропускав концерти з виступами видатних митців, та оперних вистав. На еволюцію творчої індивідуальності Левка Ревуцького вплинуло й постійне його спілкування зі старшим братом Дмитром Ревуцьким
– відомим ученим, талановитим фольклористом, музикознавцем.
Перші спроби компонування Левка Миколайовича датуються 1908 роком і пов’язані з фортепіанним та вокальним жанрами,- це два вальси, два прилюди і три романси. Ще до вступу в консерваторію Левко Ревуцький написав Концерт для фортепіано та сонатне аллегро.
Перша світова війна внесла свої корективи у плавний і розмірений перебіг подій. Л.Ревуцький прискорено закінчує і університет, і консерваторію у 1916 році, а згодом – вирушає на фронт. Служив при артилерії, як людина добре обізнана з математикою. Майже два роки перебування на фронті полишили сумні спогади. Про музику вже й не йшлося. У рідкісні хвилини затишшя Ревуцький, маючи при собі кишенькову партитуру «Триста та Ізольди» Ріхарда Вагнера, робив її перекладення для двох роялів.
Демобілізувавшись на початку 1918 року молодий офіцер з великими труднощами дістається України. Спочатку вдалося доїхати до Москви й перебути пару місяців у родині дружини – Писарєвих, де на той час була і Софія його дружина, а вже у березні, коли трохи потеплішало, подружжя перебралося до Києва.
З 1924 року працював викладачем музично-драматичного інституту ім. М.Лисенка в Києві, з 1935 року професор.
З 1929 року як музичний редактор Л.Ревуцький почав опрацьовувати творчу спадщину М.Лисенка для повного видання його творів. Композитор здійснив роботу зі створення нової редакції опери «Тарас Бульба» М.Лисенка.
У 30-х роках Л.Ревуцький мав значні досягнення на композиторській ниві. Окрім того, це був час формування музично-педагогічних принципів, період пошуків і знахідок.
У суворі часи Другої світової війни Левко Миколайович жив в евакуації у Ташкенті, де займався викладацькою діяльністю в консерваторії, був керівником кафедри історії й теорії музики. Він підготував плеяду узбецьких композиторів – Г.Кадирова, І.Акбарова та інших. Творчі інтереси самого Л.Ревуцького зосередились у той період на масових жанрах патріотичної тематики (побачили світ пісні «На танках», «Зустріч на фронті» та інші). Кращою композицією, в якій з великою силою зазвучала туга за рідною Україною, була обробка мелодії пісні Л.Лепкого на слова Б.Лепкого «Чуєш, брате мій».
У 1944 році Левку Миколайовичу присвоїли звання народного артиста СРСР. Того ж року сім’я Ревицьких повернулася до Києва. Жахи війни, тяжкі страждання народу залишили глибокі рубці в душі митця. Додали свого і трагічні події в особистому житті. Важко поранений був на фронті і в наслідок цього ледве не лишився руки єдиний син композитора Євген.
У повоєнний час активізувалася громадська та педагогічна діяльність композитора: його неодноразово обирали депутатом Верховної Ради України, в консерваторії Л.Ревуцький очолював кафедру композиції, входив до вчених рад консерваторії й інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, брав участь у підготовці Української Радянської Енциклопедії та редагуванні творів М.Лисенка. Лев Миколайович творчо розвинув методи М.Лисенка й М.Леотовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору з досягненнями гармонічного мислення кінця ХІХ століття. Творам митця притаманні ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій, він розкрив дійсність і в лірико-драматичному і в лірико-епічному ключах. Значний внесок Л.Ревуцький зробив і в розвитку жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок. Лев Ревуцький також автор музики до театральних вистав, кінофільмів («Земля», «Степові пісні»), радіопередач.
Помер композитор 30 березня 1977 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.
Разом з Б.Лятушинським Ревуцький вважається найвпливовішим діячем української музичної культури своєї епохи. Його іменем названі музичні колективи й заклади, зокрема Муніципальна академічна чоловіча хорова капела, музичне училище в Чернігові, ЗОШ в селі Іржавці, дитяча музична школа №5 у Києві, пароплав на річці Дніпро. Щорічно на прикінці лютого проходить вручення Премії ім. Л.М.Ревуцького Міністерства культури України.

Література та періодичні видання про життя та творчість Л.М.Ревуцького


Кузик В. Невідомий Левко Ревуцький/Валентина Кузик//Українська культура.-2010.-№5-8.-С.40-55
Лев (Левко) Миколайович Ревуцький[матеріали з життя та творчості композитора]//Видатні композитори України.-К.:ФОП «Мунін Г.Б»,2016.-С.254-255
Лев Миколайович Ревуцький:(1889-1977) – композитор, педагог, громадський діяч [матеріали з життя та творчості композитора]//Шаров І.Ф. 100 видатних імен України.-К.:Видавничий дім «Альтернативи»,1999.-С.345-348
Лев Миколайович Ревуцький:(1889-1977)//Королюк Н. Корифеї української хорової культури ХХ ст. –К.:Муз.Україна,1994.- С.196-226.
Левко Ревуцький// Чумацький шлях.-2001.-№2.-С21
Шеффер Т.В. Лев Ревуцький: 2-ге вид./Т.Шеффер.-К.: Музична Україна,1979.-51с.



скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Август 2019 (2)
Июль 2019 (2)
Июнь 2019 (13)
Май 2019 (13)
Апрель 2019 (8)
Март 2019 (10)

^