Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України
» » Пісенне диво України - Маруся Чурай (до 395-ої річниці від дня народження)

Пісенне диво України - Маруся Чурай (до 395-ої річниці від дня народження)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

395 років від дня народження Марусі Чурай виповнюється цього року.
Дівчина – легенда, Чураївна – так називають піснярку, факти із життя якої залишаються оповитими таємницею, викликаючи жвавий інтерес істориків та літературознавців.
За переказами народилася Маруся в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая та його дружини Горпини близько 1625 року. Батько був людиною авторитетною у рідному краї, брав участь у козацьких повстаннях, в одному з яких у 1637 році був страчений, захопленим у полон. Не забуваючи про героїчну загибель сотника Полтавського полку, народ оточив вдову та її доньку піклуванням. Цьому значною мірою сприяла і обдарованість дівчини розумної, чуйної. Вона мала гарний голос, майстерно співала пісні, які невимушено складала з різних приводів, і часто навіть у побутовій розмові могла заримувати думки.
Вродлива дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну. Проте, коли повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке ненароком випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, За скоєний злочин Марусю ув’язнили в острозі. Влітку 1652 року суд визнав її винною. Народ скликали на центральний майдан Полтави: слухати і пам’ятати. Читали вирок: «…загубила страх Божий, смертельний гріх учинила… может бить отдана тепер кату на отсеченьє голови єя… На покаяниє перед Богом і краткой молитви дано время злодейке». Але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра. Текст універсалу: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала. Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Текст вироку полтавській піснетворці знайдено у матеріалах козацького законодавства ХV –ХVII століть, що доводить історичність особи. Марусю Чурай з-під варти звільнити». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році у Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів). Та пам’ять народна зберегла легенду про просту дівчину – полтавчанку, яка належить до поетів козацької України.
Ще за життя піснярки її доробок став загальновідомим, а подальша історія її життя в народній пам’яті поступово набувала легендарних рис.
Вона є авторкою та виконавицею більше 20 українських пісень: «Сидить голуб на березі», «Котилися вози з гори», «Грицю, Грицю, до роботи» та інші, написані на основі власного життя. Послухавши не одну тужливу пісню, розумієш: жінкою поетеса була унікальною — сильною, творчо потужною, самостійною.
Найвідоміші пісні «Віють вітри», «Зелений барвіночку», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «На городі верба рясна» – звучать і сьогодні в обробках композиторів, перекладах на німецьку, чеську, французьку, польську, англійську мови.
В її піснях вся Україна – країна смутку і краси, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові і чорної зради та довгої, вікової героїчної боротьби. Тому не дивно, що образ, та доля дівчини знайшли відображення в творчості митців різних поколінь, ставши однією з драматичних сторінок української історії часів Козаччини.
Трагічна тема зрадливого кохання знайшла своє відображення у баладах Левка Боровиковського («Чарівниця») та Степана Руданського («Розмай»). Про авторку пісень йдеться в поемі Бориса Олійника «До тієї Чураївни» («Парубоцька балада)», у повісті Валентина Чемериса «Засвіт встали козаченьки», у драматичній поемі Івана Хоменка «Марина Чурай».
Яскраве втілення образу легендарної дівчини можна побачити в повісті Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала» та українській драматургії: «Маруся Чураївна» Володимира Cамійленка, «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького (екранізований режисером Ростиславом Синько у 1978 році).
Історичний роман у віршах видатної поетеси XX ст. Ліни Костенко «Маруся Чурай» відзначено Шевченківською премією, а пісня «Я козачка твоя» у виконанні Раїси Кириченко стала однією із сторінок життєпису дівчини – легенди.
Як символ українського сподівання на краще 14 квітня 2006 року на Театральній площі Полтави було встановлено пам’ятник Марусі Чурай.

Пісенне диво України - Маруся Чурай (до 395-ої річниці від дня народження)
Пісенне диво України - Маруся Чурай (до 395-ої річниці від дня народження)

Художні твори про Марусю Чурай:
Боровиковський Л. Чарівниця : Балада / Левко Боровиковський // Твори. – К., Дніпро, 1980. – С. 36-41.
Забашта Л. Дівчина з легенди. Драматична поема / Любов Забашта // Київська Гора : Вірші та поеми. – К. : Рад. письменник, 1982. – С. 73-182.
Кобилянська О. В неділю рано зілля копала : Повість / Ольга Кобилянська // В неділю рано зілля копала…: повісті. – К. : Школа, 2009. – С. 5-168.
Кропивницький М. Дай серцю волю, заведе в неволю : Драма в 5 діях і 6 відмінах / Марко Кропивницький // Доки сонце зійде, роса очі виїсть. – К. : Школа, 2009. – С. 5-66.
Луняк Є. Нерозділене кохання Марусі Чурай / Євген Луняк // Минувшина України в романтичних історіях / Є. Луняк. – К. : Книга, 2011. – 177-180.
Микитенко І. Маруся Шурай : музична драма на 4 дії, 5 картин / Іван Микитенко. Твори : В 4-х т. Т. 4: П'єси; Публіцистика; Про себе і свою творчість; Листи. – К. : Дніпро, 1983. – С. 5-70.
Олійник Б. Парубоцька балада : Вірш / Борис Олійник // Синівське / упорядкув. Вікторії Костюченко. – К. : Либідь, 2015. – С. 101-102.
Руданський С. Розмай. Примушене кохання : Небилиця / Степан Руданський // Усі твори в одному томі. – Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – С. 137-139.
Самійленко В. Чураївна : Драматична картина в п’яти діях / Володимир Самійленко // Твори. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2020. – С. 315-409.
Старицький М. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці : драма із давніх часів / Михайло Старицький // Твори : В 6 т. – К. : Дніпро, 1989. – Т. 2 : Драматичні твори. – С. 421-486.


Періодичні видання про життя та творчість Марусі Чурай:
Глазова О. Народжена з морської піни / Ольга Глазова // Дивослово.-2001.- №3.- С. 9-11.
Завалькевич Т. Д. Жіноча доля: Маруся Чурай у творчості Ліни Костенко / Т. Д. Завалькевич // Шкільна бібліотека. – 2018. - № 4. – С. 5-8.
Отрошенко Ю. Пісні Марусі Чурай і сучасність / Юрій Отрошенко//Українська культура. - 2007. - №6.- С. 36-38.
Степаненко М. Коло Марусі Чурай / Микола Степаненко //Народна творчість та етнографія. - 2008. - №1.- С.37-40.
Тихоша В. Матеріали до уроків розвитку зв»язного мовлення / Валентина Тихоша // Дивослово. - 2006. - №11.- С.12.


Читайте в мережі Інтернет
 https://vseosvita.ua/library/spivoca-dusa-ukraini-marusa-curaj-86584.html
 http://www.slavdpu.dn.ua/index.php/forstudent/1477-2015-02-26-07-40-53
 https://www.slideshare.net/nbkidskiev/ss-45991444
 https://sites.google.com/site/nasklas11askola3/navcanna/navcalni-materiali/marusa-curaj-povnistu
 https://archive.svitua.org/kultura/muzyka/item/5424-vsia-pravda-pro-spivochu-dushu-ukrainy-marusiu-churai.html
 http://litopys.org.ua/heroes/hero09.htm
 https://www.youtube.com/watch?v=OU1SfdxJitQ&ab_channel=Audio--Book
 https://www.youtube.com/watch?v=QtIEnSwfyvA&ab_channel=Audio--Book
 https://www.youtube.com/watch?v=V1xH1lDHQOc&ab_channel=AndriyRybka






скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Октябрь 2020 (5)
Сентябрь 2020 (3)
Август 2020 (5)
Июль 2020 (11)
Июнь 2020 (4)
Апрель 2020 (1)

^