Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України
» » ЩАСТИ ТОБІ, ПОСТЧОРНОБИЛЬСЬКА ВІТЧИЗНО!

ЩАСТИ ТОБІ, ПОСТЧОРНОБИЛЬСЬКА ВІТЧИЗНО!

Категорія: Чорнобиль: пам"ять і біль / Преса про нас

У літературній світлиці Центральної районної бібліотеки для дорослих відбувся вечір пам'яті "Чорнобиль стукає в серця" з нагоди 25-ї річниці від дня вибуху на атомній електростанції.
Трагізмом не лише незабутньої ночі з 25-го на 26-е квітня 1986 року, а й усієї української історії дихнули в душі присутніх сторінки з книги знаної української письменниці Катерини Мотрич, прочитані бібліотекарем Аллою Стеблюк. Сколихнули серця слова про те, як у великодну ніч до українців з небес спускаються три жони святі: Київська Русь, Козацька Січ і Соборна Чорнобильська Україна.

- О 1-й годині 23 хвилини, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором ЧАЕС нічну темряву розірвало полум'я. Найпершим, у кого зупинилося серце від вибуху, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його колега Володимир Миколайович Шашенок. Його, опаленого та опроміненого, згодом винесли на руках пожежники і поховали на сільському кладовищі. А Валерія Ходемчука так і не знайшли. Четвертий реактор став для нього могилою і пам'ятником, - ці та інші промовисті штрихи грізної сутички людей зі смертельно небезпечною стихією, що вирвалася з-під контролю, прозвучали в словах ведучої вечора, бібліотекаря Лілії Бриль.
Вже стало традицією, згадуючи той день, запалювати свічку пам'яті і вшановувати хвилиною мовчання всіх, кого немає з нами, хто ціною свого життя зберіг його мільйонам. Ми маємо нічого не забувати, бо історія вчить: коли вмирає пам'ять про минуле, трагедія може повторитися.
Урочисто звучить голос ведучої: - 25 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля, ліси... 25-й раз цвітом скорботи покрилися чорнобильські сади... Безлюдні вулиці Прип'яті, покинуті житлові будинки, школи, дитячі гойдалки... Колючий дріт зони... Чорнобиль розділив людські долі на "до" і "після". А спогади мимоволі переносять до подій 25-річної давності. Не дають вони спокою і нашій колезі - Ніні Миколаївні Івасенко, якій тоді було тільки 24 роки...
- Хоч так сталося, що в багатьох при,слові "Чорнобиль" прокидаються негативні емоції, для мене це місто завжди було, назавжди залишиться рідним і дорогим. Ще XII століттям датована перша літописна згадка про нього. Славилися його мешканці і в литовську добу, і в битвах з татаро-монгольськими загарбниками. Мова чорнобилян дуже схожа на мову сусідів-білорусів. У нашім краю багато рік, ставів, озер. Сам Чорнобиль стоїть на високій кручі, з якої у води притоки Дніпра - Прип'яті задивляється старовинна церква, - такими живописними деталями прикрасила свої спогади бібліотекар Ніна Івасенко. 26-го квітня 1986 року рано-вранці вона разом з чоловіком, щасливі, бігли зеленим лугом, і він; сміючись, радив їй:
- Дихай глибше!
Чорнобильська тривога зачепила молоді серця словами матері:
- Щось на атомній станції сталося - селян з продуктами на базар не пустили...
Та день минув, як звичайно: люди спокійно Поралися на городах, вікна в оселях було розчинено навстіж... Влада намагалася приховати від народу стравну правду... Тож навіть після того, як евакуювали Прип'ять, чорнобилянам ще здавалося, що їх такі клопоти минуть... От тільки б піску більше заготовити, щоб до кінця загасити спалах на станції. І Ніна, як працівник райкому комсомолу, поїхала в село піднімати людей на заготівлю піску. Люди охоче відгукувалися на її заклик: при плані 250 тонн колгоспники заготовили вдвічі більше. Та третього травня влада прийняла рішення про евакуацію 30-кілометрової зони. Особливо важко було покидати свої оселі та господарства селянам, для багатьох з яких корова була як член родини...
Дорогою гостею літературної світлиці стала вишнівчанка Зінаїда Іванівна Салатова-Михайлюк. Для кращого знайомства з нею ведуча Лілія Бриль зачитала уривок зі статті Ліни Костенко: "Феномен Валентина Михайлюка": "Перед нами явище унікальне. Це не просто талановитий поет, а єдиний такий у світі поет чорнобильський. Не лише за місцем проживання "іще в доатомній порі", а за тим особливим станом душі, коли через катарсис трагедії вона набуває дару прозріння в слові. Людина технічної освіти, інженер-механік, все життя пов'язаний з промисловістю, і раптом такий потужний вияв творчих сил - в музиці, у поезії. Так, ніби Чорнобильська катастрофа розбудила в ньому поета. Він - ліквідатор наслідків духовних. Де інший застогнав би - він співає.
І поруч з ним красива жінка з глибоким неповторним голосом, його дружина Зінаїда. Разом вони становлять знаний вже в Україні дует "Чорнобиляни". Цей дует не має фанів, відеокліпів і естрадного антуражу зі спецефектами. Він має вдячних слухачів, чиї душі суголосні з суворою і ніжною поезією В. Михайлюка. Це не хіти, не шлягери. Це фантомні болі втраченої батьківщини, незалежно від політичної і всілякої іншої погоди. Це двоє неприкаяних людей, котрі співають над Прип'яттю".
Згадавши про щастя знайомства з Валентином, про його чудові якості як людини і митця, про народження їх дуету, про останні дні свого великого друга, Зінаїда Іванівна подарувала присутнім у світлиці радість знайомства з кращими творами з репертуару "Чорнобилян". На добру згадку про цю зустріч Зінаїда Іванівна зробила дарчі написи на примірниках книги пісень та романсів Валентина Михайлюка "Багряне намисто".
Коли знайомишся з цими творами, знову згадуєш слова Ліни Костенко: "Україна тяжко хвора. її кидає то в жар, то в холод, їй відбирає мову, клаптями відмирає її прекрасне тіло".
Ці слова були написані в серпні 1997 року. До них можна додати, що тяжка хвороба відбирає у нас і пам'ять. І видужувати допомагають нам такі поети як Валентин Михайлюк.
Щире бажання щасливої долі рідному народові робить поезію Валентина Михайлюка нашим дорогим соратником у боротьбі за щастя постчорнобильської України. Таке відбуття понесли в свої домівки учасники вечора пам'яті.

 

Василь ЗАЄЦЬ, фото Євгена ПІ КУЛЯ

скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (4)
Октябрь 2019 (3)
Сентябрь 2019 (6)
Август 2019 (7)
Июль 2019 (2)

^