Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

Що і де можна почитати про українську революцію 1917-1921 років

Категорія: Українська революція 1917-1921 роки

"Аналіз та планування діяльності бібліотек району на 2020 рік" (Районний семінар бібліотечних працівників)

Категорія: Методичні поради

27 листопада у Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці відбувся семінар бібліотечних працівників району "Аналіз та планування діяльності бібліотек району на 2020 рік".
"Аналіз та планування діяльності бібліотек району на 2020 рік" (Районний семінар бібліотечних працівників)
"Аналіз та планування діяльності бібліотек району на 2020 рік" (Районний семінар бібліотечних працівників)

Семінар відкрила директор районної ЦБС Н. В. Гулєвата. Ніна Василівна зосередила увагу бібліотечних працівників на актуальних завданнях бібліотечного обслуговування місцевих громад в умовах ОТГ.
"Аналіз та планування діяльності бібліотек району на 2020 рік" (Районний семінар бібліотечних працівників)
"Аналіз та планування діяльності бібліотек району на 2020 рік" (Районний семінар бібліотечних працівників)

Завідуюча методично-бібліографічним відділом Маринич Г. В наголосила на основних напрямках роботи бібліотек в 2020 році, на активному використанні інформаційних технологій у роботі з користувачами бібліотек, впровадження нових форм і методів роботи.

"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

14 листопада у Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбулося чергове засідання клубу "Вишнівська осінь". Тема зустрічі "Король українського гумору", приурочена до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні - борця за незалежність України ХХ століття, письменника-гумориста
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні

Ніна Івасенко, працівник відділу обслуговування бібліотеки, познайомила присутніх з біографією сатирика. Окремо відмітила що " з особливою прихильністю ставляться до Остапа Вишні у Вишневому. На честь його названа вулиця у місті, відкрито пам"ятний знак. Не раз у місті проводилися й гумористичні фестивалі".
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні

Потім члени клубу та читачі бібліотеки переглянули український документальний ігровий фільм "Із житія Остапа Вишні" про тяжкі роки письменника у засланні. Після обговорення фільму учасниця клубу Тетяна Шабанова поділилася враженнями і фотографіями творчого вечора Анатолія Паламаренка, присвяченого 130-річчю Остапа Вишні "Вишневі усмішки". А секретар ради клубу "Вишнівська осінь" Лариса Пальчикова розповіла про фестиваль гумору ім. Остапа Вишні, який проходив у Вишневому, в якому вона брала участь і здобула друге місце, за що була нагороджена дипломом.
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні

Перше знайомство з творами Нати Гончаренко

Категорія: Новинки книжкового світу

До нас з подарунками - збірками поезій - звернулася програміст за фахом, поетеса за станом душі Ната Гончаренко.
https://poetnata.info/
https://www.facebook.com/poetnata
https://www.instagram.com/poetnata/
https://www.youtube.com/channel/UCssMuObrqp3-rNRakt9XwjQ

Збірка "Краса землі моєї"

Краса землі моєї
Краса землі моєї
Проникливо цвіте.
В тихесеньких лілеях
Мереживо святе.
У вишні зріє промінь
Марцевої жаги,
Викохуючи гомін
Медової доби.
Пшениця янтаріє,
Прийшла її пора,
Жарини сонце гріють,
Як маму дітвора.
Ось соняшник схиляє
Голівоньку палку.
Замріяно злітає
Лебедик на ставку.
Верба вплітає стрічку
У коси чепурні.
Синіє вітру річка
Лазурні літа дні.

Пісня Ярославни
Торкає обрій співом Ярославна,
Донька дібров, озер, гаїв, ланів,
Кришталь душі її, мов роси на галявинах,
Назбираний у чистих журавлів.
У тих лелек, які гаптують вирій,
Ключами вічними закоханих надій,
Бо прилітає вистилати пір'я
Лелека в коло життєдайних мрій.
Цей оберіг вінчає Україну,
Човном несе крізь бурі та віки,
Щоб колисала матінка дитину,
Щоб пломеніли барвами квітки.
В оздобі рясту, пролісків, конвалій,
В короні буків, ясенів, беріз
Красуні Україні легкий жайвір
Поему щастя й радості приніс.
І Ярославна пісню хоче виткать,
Мережку ластовиних теплих снів,
Узявши в сонця й небокраю нитки,
Для Велесових дочок і синів.
Ми загадкових русичів нащадки,
І Київ – батько древніх міст і сіл,
Тут наші пращури трудилися від грядки
До широти цих просторів й ланів.

Гімн українській землі
Дитинства кроком зміряні стежинки,
До стерні обгорілий очерет,
На бараболі ранішні краплинки,
Бабусі білі сливи наче мед.
І озеро, біля якого їли кашу,
Дрімучий ліс, який насправді парк.
У чому неповторна сила ваша?
У чому таємниця ваших чар?
Ця простота, жива картина вічна,
Зимою біла, літечком рясна
Дзвенить в душі, в життя сурмою кличе,
Як паска добра мамина смачна.
Я заплітаю в кожен час і днину
Нерукотворні спогади малі,
Як закладає хлібороб зернини
Між брилами родючої ріллі.
І проростають сонячні стеблини
В буденні справи, поклики, діла
З маленьких мрій маленької дитини,
Яка колись тут пагоном росла.

Весна-красна
В обійми ліг зеленотрав'я
Ярило обрієм зірок,
Берізка тане у оправі
Медоворосяних бруньок.
Верба милує арфу долі
У тиховодий рай дзеркал,
Хвилює ластівка в роздоллі
Зенітів вигрітий хорал.
Садок бузково вибухає,
Іскриться співами гілля,
Пахучорунно загортає
Жарини у любов рілля.
Рожево-білий щастя вельон
Пала на яблуньці стрункій,
Бурштинно-злотим праці хмелем
Рясний бджоли чаклує рій.
Гойдає гребля каченяток,
Ставок витрушує гусей,
Струмочок живить синій взяток
Й тече в ліричний льон очей.
Небесний бубон пісню грає,
Йому барвінок ноти дав,
На м'яті медом закипає
Ярила магми божий сплав.
Кошлаті велетні-опришки
Гупочуть різьблений гопак,
Смарагди-зілля, мов із діжки,
Узорить на поля ріпак.
Сміються жменьками сережок
Кущі порічок між хаток,
І алича, кульбаба-вежа,
Фарбує писанки жовток.
Лозова люлечка квітчаста,
Розмай джерел, лазур Дніпра,
Віночку мова зозуляста,
Квітковосріблена пора.
Весна загусла в сіножаті,
Човнами-хмарами блука,
Спадає у річки лататтям,
Священно-зоряна, дзвінка.

Це моя Україна
Ковила мов пір'їна,
Мелодійні стежини –
Це моя Україна,
Вікова Україна.
І дівчата-царівни,
Матері і майстрині – Це моя Україна,
Молода Україна.
Озерянки-хмарини,
Героїзму хвилини –
Це моя Україна,
Кряжова Україна.
Ярини скатертини,
Волелюбність ліщини –
Це моя Україна,
Трудова Україна.
Норовистий барвінок,
Терну іспити грізні –
Це моя Україна,
Вольова Україна.
Переможні вершини,
Неосяжні глибини –
Це моя Україна,
Вирова Україна.
Небозводу вощина,
Ятірець маковини –
Це моя Україна,
Степова Україна.
Візерунок людини,
Оберемок родини –
Це моя Україна,
Пресвята Україна.

Чому болить за Україну?
Чому болить за Україну,
Коли у серці пустота.
Бо неповторна і єдина,
Бо в кожній квітці доброта.
Навколо люди ходять різні -
Веселі, добрі, кволі, злі.
Та коли хмари сунуть грізні,
Не дам марудити ріллі.
Хтось каже СССР, Росія,
Орда чи Австрія чи Русь.
Я тому, хто пшеницю сіє,
Від серця щиро поклонюсь.
Хто кожну гілочку плекає,
Хто хліб пече, навча дітей,
Бо тільки він найкраще знає
Ціну прокльонів та ідей.
Ненавистю не зійде жито,
І заздрістю не зростиш хліб.
Гуртом лиш можна добре жити,
Ростити дочок і синів.
Бо тільки мирне поле родить,
Бо тільки чистий вітер дме,
Вкраїна-рай нам, дітям, годить.
Лиш добрий дар цей підійме.
Ти цар, коли виходиш в поле.
Ти володар цих колосків.
Ти сам складаєш свою долю,
Із мрій і кроків, снів і слів.
Ти прокладаєш цю дорогу
Для тих, хто згодом тут піде.
Ти маєш зараз добру змогу
Творити дзвін, що загуде
Через десяток, сотню років,
Бо деревце не вмить росте.
Ти не почуєш їхніх кроків,
Бо то не скоро ще буде.
Та підійме твою зернину
Дитя майбутніх поколінь
І пригадає діда днину,
Пізнає срібло всіх сивин.
І далі передасть по колу,
Великому коловороту літ.
Я озирнусь тепер навлоко
І знов продовжу свій політ.

Моя земля
Моя земля це не шматочок,
Не ласий кусень пирога.
Вітрило в кожному листочку,
Лілей пелюстка дорога.
Повітря чисте і прозоре,
Дзвінкі пісні пташок в гаю,
І поле вільне неозоре.
Здається, ми живем в раю.
Та лізуть упирі погані
Покуштувати смакоти.
Принаді ці такі жадані.
Хто захистить їх, як не ми.
Громада – сила незбагнена
Від мами-нені, від землі,
Що кров'ю й потом окроплена.
Несуть нам правду журавлі.
Не погинає наш лелека,
Не в'яне квітка щовесни
Летять нам спогади далекі,
Мов повертають з чужини.
Збираєм по краплинах правду
До колосочка колосок.
Бо пронеслись по житу банди,
Снопа розпався поясок.
Тепер потрібно нам зв'язати,
Знести до купи, заплести
Все, що давали батько й мати,
І дітям нашим донести,
Що Україна неповторна,
Яскрава, чиста і нова,
Весела, мудра, срібномовна,
Красива, горда і жива.

Дитинства час
Мальви коло хати,
Ружа при вікні,
Глечики щербаті,
Ранішні півні.
З місць, де електричні
Мчаться поїзди,
Наче по дотичній,
Повернусь туди,
Де вщухає вітер,
Дума сон-трава,
Зріє гроном літо
І бринять жнива.
Тут ти починаєш
Слухати себе, Т
рохи забуваєш
Про життя прудке
І летиш в дитинство,
Безтурботний час,
Сонячну колиску,
Що плекала нас.
Літні халабуди,
Срібні ковзани,
Ревно будуть всюди
Проглядать вони.
Спогади дитячі,
Щира дітвора,
Марення юначі,
Золота пора.

Останні літа дні
Останні літа дні
Із присмаком ожини,
В малиннику дрібні
Забарвились краплини.
І ластівки сидять
На дроті як намисто.
Зібралось проводжать
У вир сестричок місто.
Останні дні тепла,
Неначе шал іскристий,
Згорає в нім дотла
Потік гарячий бистрий.
Обжинки підведуть
Зусиллям ревним міру,
В комори хліб складуть.
Як світлі зерна миру.
Зростає світ добром,
Будується натхненням,
Примирення пером,
Довіри одкровенням.

Осінь золотава
Чому для мене осінь золотава
Найкраща заворожена пора?
Ось сонечко не гріє вже ласкаве,
У школу чимчикує дітвора.
А я вохри чекаю на деревах,
Палаючого танцю від тополь,
І злетів думки у безхмарних мревах,
Де покохала лагідна Ассоль.
Коли пора приходить забувати,
Я починаю мріять про нове,
І знаю, що весни мені чекати,
У ній розмай з вітрилом припливе.
Невпинний час, коловорот природи,
Тобі спокійно шану віддаю.
Підписую із велетнем угоду,
Вручаю долю променю свою.

Зміст
Краса землі моєї 1
Пісня Ярославни 2
Гімн українській землі 3
Весна-красна 4
Це моя Україна 6
Чому болить за Україну? 8
Моя земля 10
Дитинства час 12
Останні літа дні 14
Осінь золотава 15

«Великий життєлюб» (Інформаційний список літератури до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Великий життєлюб»
(Інформаційний список літератури до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні)

«Великий життєлюб» (Інформаційний список літератури до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні)

«У мене нема жодного сумнiву в тому, що я народився, хоч i пiд час мого появлення на свiт бiлий i потiм – рокiв, мабуть, iз десять пiдряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку» – так починає свою автобіографію Остап Вишня. І нам уже смішно. Вимальовується в уяві такий собі веселий чоловічок, душа компанії, що за словом в кишеню не полізе… Хоч насправді доля одного з найвизначніших і найвідоміших українських гумористів дуже трагічна.
Народився Павло Михайлович Губенко на Полтавщині, в Зіньківському повіті, на хуторі Чечва (біля містечка Груні). В сім‘ї було 17 дітей, тож статки родини і дитинство Павла уявити не важко. За його словами, воно пройшло в бур'янах і коноплях. Та батьки все ж спромоглися вивчити хлопця – початкова двокласна освіта, а потім – Київська військово-фельдшерська школа. Трохи попрацювавши в лікарні, Павло Михайлович екстерном здає екзамени в гімназії і вступає до Київського університету на історико-філологічний факультет, який, проте, не закінчує.
В часи громадянської війни встиг повоювати у війську Центральної Ради і Директорії, за що й був заарештований ЧК. Та це йому якось обійшлося. Працює в газеті, починає публікувати власні твори, спочатку під псевдонімом П. Грунський. Був членом відомих літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт».
В 1921 році в газеті «Сільська правда» вперше з'являється псевдонім Остап Вишня. Чому саме так? – ніхто не знає, мабуть, просто сподобалось таке поєднання слів: тепле, українське, і аж посміхнутися хочеться. Принаймні, так пояснює походження псевдоніма внучка письменника. Ще існує такий варіант: "Свій вибір псевдоніма письменник пояснював тим, «що плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути»" (О.Слоньовська)
У 1927 році разом з старшим братом Василем Чечвянським, Олександром Довженком. та Василем Блакитним засновують журнал «Червоний перець».
Встигає двічі одружитися. Про першу дружину Вишні джерела мовчать, відомо лиш, що це його односельчанка, з якою побрався в юному віці, і від якої мав сина В'ячеслава. Друга дружина, вже на все життя, – це артистка театру Варвара Олексіївна Маслюченко, в яку закохався, побачивши на сцені в ролі Жанни Д'Арк. ЇЇ доньку Марію письменник прийняв, як рідну.
Вже тоді Остап дуже багато пише. Фактично він є основоположником такого жанру, як «усмішка» – коротке гумористичне оповідання, писане живою народною мовою. Критики зустрічають творчість Остапа Вишні дуже неоднозначно. Одні називають його гумор низькопробним, «культурою примітивізму», а високу народну популярність пояснюють низькою культурою населення. Інші, як, наприклад Микола Хвильовий, дуже тепло й схвально відгукувалися про його «Усмішки».
Тим не менше, неписьменні селяни оволодівали грамотою для того, щоб мати змогу самим читати твори Остапа Вишні, а русифіковані робітники вчилися читати українською. Бо ж гумор – то таки сила! Газетні “усмішки” Вишні видавалась окремими збірками великими тиражами і по кілька разів: на 1928 рік вийшло 25 збірок “Вишневих усмішок”, а 1928 року було видано чотиритомове видання вибраних УСМІШОК. До 1930 року тираж збірок Остапа Вишні доходив до двох мільйонів — нечуваної для тих часів цифри. А для Українського селянства того часу ім'я Остап Вишня було друге за значимістю після імені Тарас Шевченко! Звісно, це не могло не викликати невдоволення влади, і в чорний для України 33-тій письменника заарештовують, Причому звинувачення зовсім дике: терористичний замах на Постишева. Вишня і тут залишився вірний собі: на одному з засідань сумно пожартував: «Пишіть уже й що я намагався зґвалтувати Клару Цеткін!»… А пізніше, коли й сам Постишев буде розстріляний як ворог народу, знову зіронізує: «Так я ж перший хотів його розстріляти!»
Сам Вишня теж був у списку смертників. Існує кілька версій, як йому вдалося уникнути кулі. За однією з них, в принципі малоймовірною, розстріляти ж було велено Остапа Вишню, а в списках він значився як Павло Михайлович Губенко. За іншою – під час етапу він тяжко захворів і його просто покинули на одному з перевалочних пунктів. І, нарешті, третя: репресивна машина зажувала й начальника колонії, його теж було розстріляно і кілька списків приречених просто загубилися. Так чи інакше, та письменнику судилося вижити в страшних лабетах єжових рукавиць. Та 10 років свого життя втратив в у Чиб`ю Ухта-Печорського табору (нині це місто Ухта Республіки Комі). Дружина письменника, Варвара, як та декабристка, з донькою на руках, кинулася було на заслання за чоловіком, та їй не дозволили поселитися поряд, і, трохи поскитавшись, вона оселяється в Архангельську.
У таборі Вишні доручають писати оповідання про працю в'язнів, та він і тут умудряється вставляти свої іронічні шпильки, як от « В останні роки населення Сибіру стрімко зростає»…
Жахливі умови проживання призвели до виразки шлунку, і письменника кладуть у лікарню. Тамтешній лікар, дізнавшись про медичну освіту пацієнта, бере його під свій патронат і добивається призначення фельдшером, після чого життя в неволі трішки полегшилося. А потім хтось з чиновників вирішив, що талант Остапа Вишні можна використати для підняття бойового духу радянських солдатів, і в 1943 році письменника звільняють. Правда стан його був такий, що відразу по тому він потрапляє в московську лікарню. Дізнавшись про це, донька Марія, що на той час навчалася в Москві, приходить провідати батька. Та Павло Михайлович не відразу впізнає її: востаннє бачив десятилітньою дівчинкою, а тепер їй було вже 20… Не менш трагічна зустріч з сином В‘ячеславом. Трохи підлікувавшись, Вишня поїхав шукати його за адресою до Києва. Заблукавши, спитав дорогу у випадкового перехожого. Той перехожий і виявився його сином… В'ячеслав довго не приймав батька, він не знав про заслання, і думав, що батько з мачухою просто покинули його, та, зрештою, після розповідей, все зрозумів… Возз'єднана сім'я переселилася до Києва.
Як плату за своє звільнення Остап Вишня мав писати викривальні фейлетони проти УПА. І він писав їх! Та при цьому умудрявся зробити це так, що вони подобалися і радянській стороні, і самі повстанці сприймали їх як підтримку і пропаганду їхнього опору. Як приклад, дуже відома й популярна «Зенітка».
Взагалі у Вишні з читачами завжди було повне взаєморозуміння. Вони фільтрували ту полову, що була написана для цензури, вихоплюючи зерна іскрометного гумору.
Ось як описує Остапа Вишню Володимир Куліш: «Зросту вище від середнього, виглядав він як «добрий дядько». Популярність Вишні в ті часи була недосяжною. Сам же Вишня скромний в суспільстві, хороший батько, уважний до знайомих, навіть до дітей, ніколи не відмовляв мені, коли я просив дати мені що-небудь почитати... Ми проходили в його квартиру. На порозі зустрічала нас Цяця – пес завбільшки з доброго теляти... Дружина Вишні – така ж весела і життєрадісна артистка Маслюченко, худенька непосидюча донька – образ своєї мами... Коли Вишня приходив до нас (Куліші жили в третьому під’їзді того ж будинку, то від сміху в нас довго боліли не лише роти, а й животи. Він умів розповідати анекдоти неперевершено. Сам він при цьому голосно, громоподібно реготав».
Остап Вишня займає друге після Кобзаря місце за кількістю проданих книг. У іншій державі став би мільярдером. Та хіба б міг він жити деінде? І хіба б могла якась інша культура народити такого генія гумору?! Сила ж його – саме в його народності. «Все життя гумористом ! Господи! Збожеволіти можна від суму!» - писав він.
В Києві Остап Вишня знову очолює своє дітище – «Перець».
Творча спадщина письменника – величезна. Найвідоміші його твори: «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі усмішки кримські», «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Вишневі усмішки закордонні», «Мисливські уcмішки», «Моя автобіографія», «Отак і пишу», «Великомученик Остап Вишня».
Лише у 1955 р.письменник був реабілітований
Помер він 28 вересня 1956 року від серцевого нападу.
Сім'я письменника, вірна пам'яті, дуже довго фактично на власному ентузіазмі тримала його квартиру як домашній музей, самі домочадці при цьому тіснилися в двох кімнатах. А в інші ходили екскурсії, там були виставленні особисті речі Остапа. Дуже цікавий експонат – шахи, виліплені письменником із хліба у таборі. Та зрештою навпроти будинку звели торговий центр, і це будівництво пошкодило його фундамент, пішли тріщини… Рідна Україна не захотіла брати на себе утримання музею Остапа Вишні, тому його внучка вимушена була ту квартиру продати…
Ось така сумна історія неперевершеного гумориста, в творах якого сміється сам народ. Сміється над собою, - а значить, він має майбутнє!

Твори Остапа Вишні
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.1: усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 / Губенко Павло Михайлович. - К.: Дніпро, 1988. - 526 с.
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.2: усмішки, фейлетони, гуморески 1925-1933 / Губенко Павло Михайлович. - К.: Дніпро, 1988. - 461 с.
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.3: усмішки, фейлетони, гуморески 1951-1956; З неопублікованого 1944-1950 / Губенко Павло Михайлович . - К.: Дніпро, 1988. - 398 с.
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.4: усмішки, фейлетони, гуморески 1951-1956; З неопублікованого 1934-1943; "Думи мої, думи мої..." / Губенко Павло Михайлович. - К.: Дніпро, 1988. - 606 с.
Вишня О. Зенітка: гуморески, усмішки / Остап Вишня - Дніпропетровськ : Січ, 1993. - 191 с.
Вишня О. Мисливські усмішки та інші оповідання /Остап Вишня. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 288 с.
Вишня О. Фейлетони; Гуморески; Усмішки; Щоденникові записи /Остап Вишня . - К.: Наукова думка, 1984. - 560 с.
Остап Вишня. Усмiшки / Остап Вишня - К.: Днiпро, 2001. - 350 с.

Література про життя та творчість Остапа Вишні
Вечерова К. Життя та творчість Остапа Вишні. Літературний диктант / Катерина Вечерова //Дивослово. – 2019. - № 10. – С. 24-25.
Гальченко С. "Десятирічка" Остапа Вишні (рукопис із шухляди часів незалежності) / Сергій Гальченко // Слово і час. – 2007. – № 8. – С. 57-69.
Гальченко С. "Десятирічка" Остапа Вишні / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С.
278- 299.
Гальченко С. «Автобіографія» Остапа Вишні (з камери № 15) / Сергій Гальченко // Слово і час. – 1999. - № 12. – С. 12-13.
Гальченко С. «Камерна» автобіографія Остапа Вишні (з камери № 15) / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С. 300-317.
Гальченко С. Табірний щоденник Остапа Вишні / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С. 318-321.
Гальченко С. Сумний епістолярій сміхотворця / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С. 322-317-387.
Голда Д. Мисливські зорі Остапа Вишні /Данило Голда //Чумацький шлях. – 2006. – №4. – С. 19-22.
Живий Остап Вишня. Збірник спогадів про письменника. – К. : Дніпро. – 1966. – 303 с.
Зуб І. В. Вишня Остап / І. В. Зуб // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4. В-Вог / голов. редкол.: Дзюба І. М. [та ін.]. – Київ : Поліграфкнига, 2005. – С. 482-483.
Зуб І. В. Вишня Остап / І. В. Зуб // Українська Літературна Енциклопедія. Т. 1. А-Г / редкол.: Дзеверін І. О. [та ін.]. – Київ : Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1988. – С. 314-315.
Зуб І. В. Остап Вишня. Риси творчої індивідуальності /І. В. Зуб. – К. : Наук. думка, 1991. – 172 с.
Зуб І. В. Остап Вишня. Нарис життя і творчості /І. В. Зуб. – К. : Дніпро. – 1989. – 239 с.
Зуб І. Остап Вишня / І. Зуб // Історія української літератури XX століття. У 2 кн. Кн. 1. Перша половина ХХ століття / за ред. В. Г. Дончика. – Київ : Либідь, 1998. – С. 363-367.
Ільєнко І. Північні етапи великого сміхотворця. Остап Вишня в лабіринтах ГУЛАГу / Іван Ільєнко // У жорнах репресій : оповіді про укр. письменників (за архівами ДПУ-НКВС) / Іван Ільєнко. – Київ : Веселка, 1995. – С. 170-207.
Куюков Ю. Короп – не бере! : [спомин про О. Вишню] / Юрій Куюков // Березіль. – 2005. – № 1-2. – С. 163-173.
Кордонська А. «У нас люблять Остапа Вишню». Сценарій літературного вечора до 125-річчя письменника /Альона Кордонська //Дивослово. – 2014. - №11. – С. 33-38.
Куюков Ю. Короп – не бере! : [спомин про О. Вишню] / Юрій Куюков // Березіль. – 2005. – № 1-2. – С. 163-173.
Лавріненко Ю. Остап Вишня // Розстріляне відродження : антол. 1917- 1933 / Юрій Лавріненко. – 6-те вид. – Київ : Смолоскип, 2008. – С. 613-623.
Мартич Ю. Наш знайомий чарівник / Юхим Мартич // …І стежка до криниці : біогр. розповіді / Юхим Мартич. – Київ : Дніпро, 1980. – С. 202-246.
Мороз-Стрілець Т. М. Рясний сміх: [Остап Вишня] /Т. М. Мороз-Стрілець // Голос пам'яті: Спогади. – К. : Рад. Письменник, 1989. – С. 105-110.
Мукомела О. Остап Вишня / О. Мукомела // З порога смерті… Письменники України – жертви сталінських репресій. Вип. 1 / [упоряд. О. Г. Мусієнко]. – Київ : Рад. письменник, 1991. – С. 101-103.
Остап Вишня. Творча спадщина: посібник для 11 класу / Автори-укладачі О.Д. Марченко, В. В. Паращич. – Харків : Ранок, 2001. – 80 с.
Рильський Б. Як Остап Вишня хлібні картки одержав // Мандрівка в молодість батька / Богдан Рильський. – Вид. 2-е, доповн. – Київ : Київ. правда, 2004. – С. 34-35. 27.
Рильський М. Остап Вишня / Максим Рильський // Статті про літературу / Максим Рильський. – Київ : Дніпро, 1980. – С. 327-330.
У державі гетьмана Остапа. Книга українських сатириків та гумористів / упоряд. Чемерис В. Л. – К. : КИТ, 2009. – 380 с.
Усміхнемося вишнево! ( У 125-ту річницю від дня народження Остапа Вишні) // Пенсійний кур’єр. – 2014. - № 45. – С. 13.
Фащенко В. У глибинах людського буття : Літературознавчі студії . – Одеса : Маяк ,2005 . – С.397 – 412.
Цалик С. Лауреати, графомани, ліцарі та інші : уривок із кн. "Таємниці
письменницьких шухляд" : [про О. Вишню] / Станіслав Цалик, Пилип Селігей //Дивослово. – 2011. – № 7. – С. 47-51.
Цеков Ю. «Мою роботу рецензував народ!» / Юрій Цеков // Твори. В 4 т.
Т. 1. Усмішки, фейлетони, гуморески / Остап Вишня. – Київ : Дніпро, 1988. –
С. 6-41.
Юдіна О. «Остап Вишня – поет полювання» /Олена Юдіна //Дивослово. – 2018. - № 10. – С. 19-21.



Художні твори, надруковані в журналах України

Категорія: Гортаючи журнали

Художні твори, надруковані в журналах України
Бібліографічний список (щоквартально)


Художні твори,  надруковані в журналах України

ПРОЗА
1. Бондарчук О. Старе «радіво»: оповідання/Олена Бондарчук//Березіль.-2019.-№2-.С.69-74
2. Ілюха Ю. Саня :оповідання/Юлія Ілюха//Березіль.-2019.-№2.-С.56-68
3. Проценко М. Інна: оповідання/Микола Проценко//Березіль.-2019.-№2.-С.81-88
4. Сіренко М. А хто ж такий?:оповідання/Михайло Сіренко// Березіль.-2019.-№2-.С.89-106
5. Терен Т. MADE IN SHAKHTARSK: сучасне оповідання/ Тетяна Терен//Березіль.-2019.-№2-.С.18-55
6. Перлулайнен Л. Імператриця смути:роман/Лана Перлулайнен//Березіль.-2019.-№3.-С.16-94
7. Цеменко А. Звільнення:оповідання/Алла Цеменко//Березіль.-2019.-№3.-С.111-115
8. Одаренко С. Шагренева шкіра:новела/Сергій Одаренко//Березіль.-2019.-№3.-С.116-126
9. Кононенко С. Липовий цвіт:мініатюри/Світлана Кононенко//Березіль.-2019.-№3.-С.127-129

ПОЕЗІЯ
1. Гуменюк Б. Сповивання в біле: поезія/Борис Гуменюк//Березіль.-2019.-№2.-С.6-17
2. Ковальова О. Сіножать (Стара світлина): поезія/Олександра Ковальова//Березіль.-2019.-№2-.С.107-112
3. Павлюк І. Така глибінь – за що мені вчепитися:поезія/Ігор Павлюк//Березіль.-2019.-№2-.С.75-80
4. Сурмач С. Повернутися в казку: поезія /Сергій Сурмач//Березіль.-2019.-№2-.С.113-116
5. Щириця П. Ти-залежність:поезія/Павло Щириця//Березіль.-2019.-№3.-С.95-101
6. Матюх Н. …Ну і що ж Вам сказали буддійські ченці:поезія/Наталка Матюх.-2019.-№3.-С.102-110

Художні твори,  надруковані в журналах України

ПРОЗА
1. Биков В. Ослик: оповідання/Василь Биков; пер. з білорус. Д.Щербина//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.55-61
2. Биков В. Маленька червона квіточка: притча/Василь Биков; пер. з білорус. Д.Щербина//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.62-63
3. Някляєв У. Повернення віри: повість/Уладзімір Някляєв; пер. з білорус. В.Стрелко//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.64-70
4. Някляєв У. Джміль та мандрівник: приповістка/Уладзімір Някляєв; пер. з білорус. В.Стрелко//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.71-77
5. Іконому Х. Олов’яний солдатик: оповідання/Хрістос Іконому; пер. з новогрец. Ю.Семенов//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.78-82
6. Паустовський К. Дніпровські кручі: оповідання/Костянтин Паустовський; пер. з рос. Л.Артамонова//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.83-89
7. Фінкельштейн Б. Ляля, або циганське закляття: оповідання/Борис Фінкельштейн; пер. з рос. В.Баранов//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.90-93
8. Фінкельштейн Б. Ефект таро: оповідання/Борис Фінкельштейн; пер. з рос. І.Павлюк//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.94-97
9. Нельсон А. Стібки: оповідання/Антонія Нельсон; пер. з англ. І.Яндола//Всесвіт.-№5-6;7-8.-С.98-109
10. Бальзак О. Про каву: оповідання/Оноре де Бальзак; пер. з француз. І.Рябчій//Всесвіт.-№5-6;7-8.-С.110-113
11. Вінчестер С. Професор і безумець: повість, журнальна версія/Саймон Вінчестер; пер. з англ. Г.Грабовська//Всесвіт.-№5-6;7-8.-С.114-177
12. Саймон Н. В’язень Другої авеню: трагікомедія на дві дії/Ніл Саймон; пер. з англ. В.Шевчук//Всесвіт.-№5-6;7-8.-С.178-229
13. Алоні Н. Нове вбрання для товариша короля/Нісім Алоні; пер. з івриту М.Бєлєнький//Всесвіт.-№5-6;7-8.-С.230-261
14. Слів»як Т. У серафима: сценічна поема на один акт/Тадеуш Слів»як; пер. з пол. К.Поліщук//Всесвіт.-№5-6;7-8.-С.262-26

ПОЕЗІЯ
1. Луговик М. Мої екзотичні пісні з мандрівкою : поезія/Микола Луговик//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.9-22
2. По Е.А. Крук : поезія/Едгар Аллан По; пер. з англ.. П.Маслака//Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.23-25
3. Джалалі Б. «Бачу, що словом я став…»: вибрані вірші/Біжан Джалалі; пер. з перськ. В.Копитко// Всесвіт.-2019.-№5-6;7-8.-С.26-29


Художні твори,  надруковані в журналах України


ПРОЗА
1. Думанська О. Вір-не вір, а не кажи брешеш!: химерний роман/Оксана Думанська//Дзвін.-2019.-№5.-С.51-120

ПОЕЗІЯ
1. Затуливітер В. Час душі: вірші/Володимир Затуливітер//Дзвін.-2019.-№5.-С.7-50
2. Дяк О. Натхнення жити: поезія/Олесь Дяк//Дзвін.-2019.-№5.-С.121-125
3. Литовченко Г. Переклади кримсько-татарських поетес: поезія/Галина Литовченко//Дзвін.-2019.-№5.-С.126-136

Художні твори,  надруковані в журналах України

ПРОЗА
1. Мастєрова В. Тобі скажу: фрагмент з роману/Валентина Мастєрова//Київ.-2019.-№7-8.-С.64-99
2. Гургула І. Море росса: роман/Ігор Гургула//Київ.-2019.-№7-8.-С.113-128
3. Горак Р. Той, хто хотів вбити Хрущова: роман-біографія/Роман Горак//Київ.-2019.-№7-8.-С.165-172.
4. Слабошпицький М. З пам»яті дзеркала: розділи з книги//Михайло Слабошпицький//Київ.-2019.-№9-10.-С.2-33
5. Гужва В. Епізод: проза/Валерій Гужва//Київ.-2019.-№9-10.-С.43-58
6. Балабко О. Гоголь: сміх над вогнем: проза/Олександр Балабко//Київ.-2019.-№9-10.-С.72-100
7. Горак Р. Той, хто хотів вбити Хрущова: роман біографія/Роман Горак//Київ.-2019.-№9-10.-С.107-148
8. Тютюнник М. Старий і горе:новела/Микола Тютюнник//Київ.-2019.-№9-10.-С.157-161
9. Сичук Ю. Берці: новела/Юрій Сичук//Київ.-2019.-№9-10.-С.162-164

ПОЕЗІЯ
1. Голобородько В. Загадка відсутності: поезія/Василь Голобородько//Київ.-2019.-№7-8.-С.9-20
2. Фурса Н. Шукаю рідних між чужих…: поезія/Наталка Фурса//Київ.-2019.-№7-8.-С.100-112.
3. Муляр М. Минулий час: поезія/Марина Муляр//Київ.-2019.-№7-8.-С.129-132
4. Базилевський В. Евтера в снігах:поезія/Володимир Базилевський//Київ.-2019.-№9-10.-С.34-42
5. Терен В. По той бік каменів: поезія/Віктор Терен//Київ.-2019.-№9-10.-С.59-71
6. Якимчук Л. Криза і любов: поезія/Любов Якимчук/Київ.-2019.-№9-10.-С.101-106
7. Весела Л. Зернятко у серці граната: поезія/Людмила Весела//Київ.-2019.-№9-10.-С.149-156
8. Лободовський Ю. Пісня про Україну: поезія/Юзеф Лободовський//Київ.-2019.-№9-10.-С.168-174

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
wberezil.kh.ua
«Березіль» - літературно-художній та громадсько-політичний журнал

http://vsesvit-journal.com
«Всесвіт» - український журнал іноземної літератури

Dzvin.ua.blogspot.com
«Дзвін» щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Національної спілки письменників України

www.uaportal.com
«Київ» літературно-художній та громадсько-політичний журнал



Сценарії за жовтень 2019 року

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Сценарії за жовтень 2019 року

Шановні користувачі!
До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом жовтня 2019 року.

• Городищенко Т.Л., Обльотова Н.М. Проект «День Толерантності»/ Т.Л.Городищенко, Н.М.Обльотова//Позакласний час.-2019.-№10.-С.7-10
• «Кожен має право вільно висловлювати свою думку» : (година спілкування): (до Міжнародного дня толерантності)//Позакласний час.-2019.-№10.-С.11
• Дубінка Л.П. Якщо не я, то хто?: (до Міжнародного дня толерантності)/Л.П.Дубінка //Позакласний час.-2019.-№10.-С.12-13
• Ісаєнко І.В. Мово рідна, слово рідне: (мовно-літературна вікторина): [Українська мова]/І.В. Ісаєнко//Позакласний час.-2019.-№10-С.19-21
• Дудар О. «Стежками історії»: (квест): [Історія]/Ольга Дудар///Позакласний час.-2019.-№10.-С.22-24
• Савчук Л.А. «У колі правознавців»: (пізнавальна гра): [Правознавство]/Л.А.Савчук///Позакласний час.-2010.-№10.-С.25-26
• Гончар О.О. «Електрикус»: (фізичний квест): [Фізика]/О.О.Гончар//Позакласний час.-2019.-№10.-С.27-28
• Захарченко О.Л. «Подорож в країну інформатики»: (гра-змагання): [Інформатика]/О.Л.Захарченко//Позакласний час.-2019.-№10.-С.37-38
• Наше веселе життя: (сценарій до Дня студента)//Позакласний час.-2019.-№10.-С.51-52
• Безтурботні роки: (сценарій до Дня студента)//Позакласний час.-2019.-№10.-С.53
• Лисенко О.В. «Усе починається з тебе»: (виховна година до Міжнародного дня толерантності)/О.В.Лисенко //Виховна робота в школі.-2019.-№10.-С.2-4






До Дня Захисника України

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

10 жовтня у актовій залі Вишневої міської ради до Дня захисника України відбувся перегляд
українського документального кіноальманаху «Невидимий батальйон».  Присутня на заході
військовослужбовець, учасниця ООС, член жіночого ветеранського руху Ганна Косінова презентувала
показ фільм. Після перегляду фільму Ганна   відповідала присутнім на їх запитання про своє перебування в
зоні ООС, про завдання, які виконувала на сході України, про армійські будні, про те, як сьогодні Збройні
Сили України забезпечують мир та спокій у нашій державі.
  Насамкінець усі присутні мали змогу ознайомитися з літературою книжкової виставки «Величне ім'я
– України захисник» на якій представлені: документальні матеріали, збірки поезій місцевих поетів,
присвячених захисникам України та художні твори про події на сході України.
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України

"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"

Категорія: Методичні поради

"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти" - такою була тема семінару бібліотечних працівників району, який відбувся на базі Києво-Святошинської центральної районної бібліотеки для дорослих.
Перед початком семінару бібліотечних працівників з професійним святом - Всеукраїнським днем бібліотек привітали керівник апарату Києво-Святошинської РДА Горін Олександр Дмитрович та начальник відділу культури національностей та релігій Гончаренко Дмитро Володимировч.
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"
"Роль публічних бібліотек в системі екологічної освіти"

Сценарії за вересень 2019 року

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо



Сценарії за вересень 2019 року

Шановні користувачі!
До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом вересня 2019 року.


• Подорож школою мрій і бажань: (квест)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.9-11
• Вусик В.В. «Золота рибка» : (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.12
• «Як досягти успіху в житті»:(математичний квест): [Математика] //Позакласний час.-2019.-№9.-С.17-19
• «У царстві рідної мови»: (квест-гра): [Українська мова//Позакласний час.-2019.-№9.-С.20-21
• Козацькі скарби: (квест): [Історія]///Позакласний час.-2019.-№9.-С.22-23
• «Стежками вивчених творів»: (інтелектуально-динамічна гра): [Зарубіжна література]///Позакласний час.-2019.-№9.-С.24-25
• «Загадковий світ»: (брейн-ринг): [Географія]///Позакласний час.-2019.-№9.-С.26-27
• Світ навколо нас: (гра): [Біологія]//Позакласний час.-2019.-№9.-С.28
• На шляху до розуміння: (тренінг для батьків)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.40-41
• Навички безконфліктного спілкування: (тренінг для батьків)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.42
• За молодість і майбуття: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.39-41
• Зігріймо серце добротою: (сценарій до Міжнародного дня людей похилого віку) //Позакласний час.-2019.-№9.-С.52
• Кос Л.М. «Горить людська неопалима пам»ять, яку згасити неспроможний час»: (сценарій)/Л.М.Кос //Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-1-12-3.-(журнал у журналі)
• Городиська Л.І. «Зродились ми великої години…»: (сценарій до Дня захисника Вітчизни)/Л.І.Гродська//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-4-12-9.-(журнал у журналі)
• Ткаченко В.В. «Пригоди в музеї мистецтв»: (комплексна командна або індивідуальна гра у формі веб-квесту)/В.В.Ткаченко //Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-10-12-15.-(журнал у журналі)
• Мірошко О.І. Козацька слава не вмре, не загине!: (сценарій)/О.І.Мірошко//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-16-12-18.-(журнал у журналі)
• Цимбалюк А.П. Козацькі забави: (пізнавально-розважальна година)/А.П.Цимбалюк//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-19-12-21.-(журнал у журналі)
• Романюк Н.М. Лицар класу: (сценарій 4-5 кл.): /Н.М.Романюк//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-22-12-24.-(журнал у журналі)

Назад Вперед

Архів новин

Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (4)
Октябрь 2019 (3)
Сентябрь 2019 (6)
Август 2019 (7)
Июль 2019 (2)

^