Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

ПОЛОЖЕННЯ про всеукраїнський конкурс проектів «МОЇ ПРАВА — МОЄ ЖИТТЯ»

Категорія: Різне

ПОЛОЖЕННЯ
про всеукраїнський конкурс проектів
«МОЇ ПРАВА — МОЄ ЖИТТЯ»


1. Загальні положення
1.1. Це Положення визначає порядок проведення Всеукраїнського конкурсу проектів «МОЇ ПРАВА — МОЄ ЖИТТЯ» (далі — Конкурс).
1.2. Конкурс започатковано на виконання Указу Президента № 361\2017 від 14.11.2017 р. «Про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!».
1.3. Конкурс проводиться спеціалізованими бібліотеками України для дітей за ініціативи Національної бібліотеки України для дітей (далі — НБУ для дітей).
1.4. Організаційно-методичне забезпечення Конкурсу здійснює НБУ для дітей.
1.5. Основними завданнями Конкурсу є сприяння цивільному правовому захисту дитини, самореалізації дітей, розвиток інтелектуального потенціалу дітей України; запобігання та профілактика правопорушень з боку дітей, їхньої антисоціальної поведінки; консолідація українського суспільства; підвищення міжнародного авторитету України.
1.7. Метою Конкурсу є формування у дітей правової культури громадянина України, що складається зі свідомого ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою; ознайомлення дітей зі своїми правами, обов'язками та відповідальністю згідно з чинним законодавством України та Декларації ООН про права дитини; розвиток інтересу до правових відносин; сприяння поглибленню правових знань та формуванню правової свідомості — сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації.
1.8. Інформація про проведення Конкурсу оприлюднюється на офіційних веб-сайтах НБУ для дітей, обласних бібліотек для дітей, а також у засобах масової інформації.
1.9. Під час проведення Конкурсу обробка персональних даних учасників здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297-VI.

2. Учасники Конкурсу
2.1. Участь у Конкурсі беруть діти, що проживають в Україні, у двох вікових категоріях:
- учні 7-9 класів від 13 до 15 років;
- учні 10-11 класів від 15 до 18 років.
2.2. Конкурс проводиться у двох номінаціях: індивідуальні та колективні проекти.

3. Строки проведення Конкурсу
3.1. Конкурс проводиться з 1 квітня по 10 грудня 2018 року у два тури:
- перший — з 1 квітня по 1 вересня на обласному рівні;
- другий, підсумковий — з 2 вересня по 10 грудня у м. Києві.

4. Фінансове забезпечення Конкурсу
4.1. Конкурс проводиться на безоплатній основі.
4.2. Витрати на організацію та проведення Конкурсу, підбиття його підсумків та нагородження переможців здійснюються за рахунок організаторів, спонсорських внесків, а також коштів, не заборонених законодавством України.
4.3. Витрати на проїзд переможців до м. Києва на урочисту церемонію нагородження здійснюються за власний рахунок, за рахунок спонсорських внесків, а також коштів, не заборонених законодавством України.
5. Організаційний комітет Конкурсу
5.1. Для визначення переможців Конкурсу затверджується склад Головного оргкомітету (Додаток 1).
5.2. Головний оргкомітет затверджує склад Головного журі (Додаток 2), до якого входять фахівці НБУ для дітей, юристи, представники громадських організацій, правознавці.
5.3. Для проведення І туру створюються обласні оргкомітети та журі.
5.4. Обласні журі Конкурсу підбивають підсумки І туру, до 1 вересня поточного року визначають по 1 переможцю у кожній віковій категорії у кожній номінації і надсилають проекти до Головного оргкомітету за адресою: 03190, м. Київ, вул. Я. Корчака, 60, Національна бібліотека України для дітей, не пізніше 7 вересня. Дата визначається за позначкою на поштовому штемпелі. Проекти, надіслані пізніше вказаної дати, не будуть розглядатися.
5.5. Головне журі оцінює проекти, що надійшли з обласних бібліотек для дітей, та до 1 листопада визначає переможців.
5.6. За підсумками турів обласні журі та Головне журі складають протоколи, які підписуються головою, секретарем та членами журі Конкурсу.
5.7. Урочисте підведення підсумків Конкурсу та оголошення його переможців проходитиме у рамках Всеукраїнського тижня права 10 грудня у День прав людини.

6. Вимоги щодо конкурсних проектів
6.1. Учасники Конкурсу, індивідуальні та групові, кожної вікової категорії розробляють проект, спрямований на соціалізацію, правову освіту дітей та виховання їхньої правової компетентності.
6.2. Проект подається у друкованому вигляді у довільній текстовій формі, де висвітлюється робота з обраного напряму, з додатками (за бажанням) з обов’язковим посиланням на них в описі проекту: відеопрезентації, електронні продукти.
6.3. Проект має бути спрямований на ознайомлення дітей з їхніми правами, обов’язками, відповідальність за вчинення протиправних дій; формування вміння застосовувати правові знання у повсякденному житті дитини; виховання поваги до загальнолюдських цінностей та потребу їх утвердження у суспільстві.
6.4. У проекті мають бути подані розробки різних форм заходів, мета яких:
• навчити дітей правових знань, прав та обов’язків громадян у демократичній державі;
• формувати громадську культуру, засновану на повазі до прав і свобод людини;
• сприяти вихованню у дітей поваги до переваги правових засад у суспільстві;
• сформувати правову культуру особистості, підвалиною якої є повага до прав і свобод людини, до демократії як основи державного устрою.
Основними завданнями розроблених заходів є розвиток умінь, навичок, усвідомлення дітьми цінностей і принципів, на яких базується правова система шляхом систематичного навчання і виховання із застосуванням інтерактивних методик.
6.5. Учасники — автори проекту, як індивідуальні, так і групові, зазначають свої дані (ПІП, школу, клас, домашню адресу, мобільний телефон) на останній сторінці опису свого проекту. Допомога дорослих (батьків, родичів, педагогів) не забороняється. Кожен дорослий — співавтор твору — зазначається серед авторів як консультант.
6.6. Усі проекти, подані для участі у Конкурсі, можуть бути використані Організаційним комітетом для некомерційного застосування під час проведення суспільно-значущих масових заходів, соціальних рекламних кампаній, для публікацій у ЗМІ, розміщення у соціальних мережах, інших інформаційних ресурсах.
6.5. Проекти-переможці Конкурсу будуть рекомендовані для запровадження у практику роботи бібліотек для дітей.
6.6. Подання проекту на Конкурс є вираженням згоди учасника (команди учасників) на використання Організаційним комітетом цих матеріалів у некомерційних цілях у будь-який законний спосіб протягом необмеженого строку, а також згоди учасника (команди учасників) на оброблення Організаційним комітетом персональних даних.

7. Визначення та відзначення переможців Конкурсу
7.1. Для переможців Конкурсу, як колективних, так і індивідуальних, встановлюється перше, друге і третє місця у кожній віковій категорії.
7.2. За підсумками складається протокол, який підписують голова (заступник голови), члени Головного журі Конкурсу та члени Головного оргкомітету Конкурсу.
7.3. Головне журі Конкурсу визначає переможців у кожній віковій категорії.
7.4. Нагородження переможців Конкурсу дипломами і призами відбувається за рахунок Головного організаційного комітету, за рахунок спонсорських внесків, а також коштів, не заборонених законодавством України.


Положення про всеукраїнський конкурс «ЛІДЕР ЧИТАННЯ»

Категорія: Різне

[[center]font=Arial Black]Положення
про всеукраїнський конкурс
«ЛІДЕР ЧИТАННЯ»
[/center]

1. Загальні положення
1.1. Це Положення визначає порядок проведення щорічного всеукраїнського конкурсу «ЛІДЕР ЧИТАННЯ» (далі — Конкурс).
1.2. Конкурс проводиться за ініціативи Національної бібліотеки України для дітей (далі — НБУ для дітей) спеціалізованими бібліотеками України для дітей за сприянням Міністерства культури України, Української асоціації працівників бібліотек для дітей, Національної секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги IBBY.
1.4. Організаційно-методичне забезпечення Конкурсу здійснює НБУ для дітей.
1.5. Це Положення передбачає залучення до організації та проведення Конкурсу нових партнерів, підтримка яких сприятиме виконанню його мети.
1.6. Основною метою Конкурсу є розвиток інтелектуального потенціалу дітей України; пошук нових дієвих та гармонійних форм національно-патріотичного виховання; заохочення дітей та підлітків до систематичного читання; популяризації та підтримки дитячого читання; підвищення ролі книги серед дітей; заохочення юних до змістовного дозвілля; підвищення міжнародного авторитету України.
1.7. Завданням Конкурсу є залучення широкого загалу дітей до активної участі у культурному житті країни; почуття любові до рідної Вітчизни й поваги до кращих надбань вітчизняної та світової літератури; розвиток зацікавленості дітей у читанні завдяки «відкриттю» ними книги як результату плідної праці багатьох людей та неповторного засобу самовираження, а також стимулювання дитячих бібліотек до розробки та впровадження власних програм популяризації дитячого читання та залучення до участі у них читачів.
1.8. Інформація про проведення Конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної бібліотеки України для дітей, Української асоціації працівників бібліотек для дітей, обласних бібліотек для дітей, Національної секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги IBBY, а також у засобах масової інформації.
1.9. Під час проведення Конкурсу обробка персональних даних учасників здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297-VI.
2. Участь у Конкурсі
2.1. Учасником Конкурсу «Лідер читання» може стати зареєстрований читач дитячої бібліотеки, який читає книжки та є активним учасником різноманітних бібліотечних програм підтримки читання: бере участь у волонтерських, творчих, рекомендаційних та PR-напрямах програм читання, обговореннях книжок, зустрічах з авторами, а також позиціонує себе як постійний читач бібліотеки — важливого в житті кожної людини місця зустрічі з книгою. Місця, де працюють професіонали, які допомагають зорієнтуватися у книжковому потоці, рекомендують до читання якісний книжковий продукт — кращі дитячі книжки українських та зарубіжних авторів.
2.2. Бібліотечні програми підтримки читання — це тривалі комплекси заходів переважно під час шкільних канікул, коли діти можуть щоденно певний час перебувати у бібліотеці та брати участь у подіях. Такі програми багато років реалізуються у дитячих бібліотеках України: Всеукраїнський тиждень дитячого читання, Зимові пригоди у бібліотеках, Осінні читання, літні програми змістовного дозвілля на кшталт «Канікули з книгою», «Бібліотечне літо», «Книжкові ігри» та інші тематичні програми, які залучають дітей не лише до читання книжок, а й до творчості, критичного мислення, формування власної точки зору, вчать висловлювати свою думку. Обов’язковим елементом таких програм має стати певна система рейтингів — оцінювання, яке допоможе визначити справжніх лідерів читання.
2.3. Кожна обласна бібліотека для дітей для проведення Конкурсу в області готує положення на власний розсуд про перебіг Конкурсу в області, але з обов’язковим дотриманням основних правил участі. У разі відсутності в бібліотеці власних програм з підтримки читання бібліотека має їх розробити та запровадити у практику роботи з читачами.
3. Строки проведення Конкурсу
3.1. Конкурс проводитиметься щороку, починаючи з 2018 р., у два тури:
- перший на обласному рівні;
- другий, підсумковий — на всеукраїнському, у терміни, що відповідають термінам проведення в області заходів з підтримки книжки й читання.
4. Фінансове забезпечення Конкурсу
4.1. Конкурс проводиться на безоплатній основі.
4.2. Витрати на організацію та проведення І туру Конкурсу здійснюються за рахунок обласних бібліотек для дітей, а також коштів, не заборонених законодавством України. Приїзд учасників Конкурсу в обласну бібліотеку дітей для підведення підсумків І туру здійснюється за рахунок учасників, спонсорської допомоги, а також коштів, не заборонених законодавством України.
4.2. Витрати на проїзд переможців І туру до бібліотеки, що проводитиме підведення підсумків ІІ туру здійснюються за рахунок учасників, спонсорської допомоги, а також коштів, не заборонених законодавством України.
5. Організаційний комітет Конкурсу
5.1. Для організації проведення Конкурсу створюється Головний організаційний комітет (Додаток 1).
5.2. Головний оргкомітет щороку визначає та затверджує склад Головного журі для визначення переможців Конкурсу відповідно бази проведення ІІ туру (Додаток 2).
5.3. Для проведення І туру створюються обласні оргкомітети та журі.
5.4. Обласні журі Конкурсу підбивають підсумки І туру, визначають по 1 переможцю, який братиме участь у ІІ підсумковому турі.
5.5. У 2018 р. перше підведення підсумків Конкурсу проходитиме на базі Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки у вересні цього року.
6. Визначення та відзначення переможців Конкурсу
6.1. Визначення переможців Конкурсу відбуватиметься щороку на базі однієї з бібліотек для дітей країни у рамках проведення заходів з підтримки книжки й читання:
• м. Київ: Мистецький Арсенал, квітень;
Медвін: книжковий світ, листопад;
Київська книжкова виставка до Дня знань в Українському домі,
що проводиться щороку в кінці літа під патронатом Державного
комітету телебачення і радіомовлення України;
• м. Одеса: Одеський Корнійчуковський фестиваль дитячої літератури у рамках книжкового фестивалю «Зелена Хвиля», початок серпня;
• м. Запоріжжя: літературний мистецький фестиваль «Запорізька книжкова толока», кінець жовтня;
• м. Кропивницький, «Літфонтан у Кропивницькому», початок листопада та ін.
6.2. Програму підведення підсумків для визначення переможців готує бібліотека, яка є базою проведення підсумкового туру.
6.3. Переможці Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання» увійдуть до складу національного дитячого журі міжнародної премії IBBY.

Обласний краєзнавчий проект «Молоді імена Київщини»

Категорія: Різне

ПОЛОЖЕННЯ
про започаткування обласного краєзнавчого проекту «Молоді імена Київщини»

1. Загальні положення
• Це Положення регламентує порядок проведення проекту «Молоді імена Київщини» далі – (Проект);
• Ініціатором Проекту є КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва»;
2. Мета Проекту:
• Підвищити престиж бібліотек як інформаційних, культурно-освітніх центрів, та їхньої ролі у соціальній системі інтеграції молоді;
• Формувати у громадськості позитивне ставлення до діяльності бібліотечних закладів Київської області;
• Створити інформаційний ресурс «Молоді імена Київщини» для популяризації творчості молодих літераторів-початківців;
3. Шляхи реалізації Проекту
Бібліотека подає інформацію про своїх кандидатів – молодих літераторів- початківців кількістю до пʼяти учасників;
Інформація подається шляхом заповнення анкет (Додаток 1);
Подається фотографія автора ( за згодою)
По закінченні проведення Проекту КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» створює інформаційний продукт, розміщує його на сайті бібліотеки, популяризує шляхом видання бібліографічного анотованого покажчика «Молоді імена Київщини».
4. Популяризація Проекту:
• Розробка рекламно-інформаційних буклетів, інформаційних листів.
• Розміщення інформації на офіційній сторінці «Київська обласна бібліотека для юнацтва» у соціальних мережах і на сайті бібліотеки;
• Проведення рекламних та інформаційних кампаній у регіональних ЗМІ;

5. Термін проведення Проекту:
• Збір інформації для Проекту розрахований на період з 1 квітня по 30 вересня 2018 року;
• Узагальнення моніторингу Проекту – жовтень-листопад 2018 року.

• Щорічно можлива редакція поданих матеріалів (при умові якихось змін);

6. Організатори Проекту
• Загальне керівництво здійснює КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва»;
• Організаційно-методична робота в районах та містах покладається на міські та районні ЦБС.

7. Підбиття підсумків
До 30 вересня 2018 року надсилати інформацію з поміткою «Молоді імена Київщини» на kobu-80@ukr.net до КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва».

За інформацією звертатися до Києво-Святошинської центральної районної бібліотеки для дорослих (м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 33).
mail@kslibrary.org.ua
Телефон 045-98-5-21-51

ДОДАТОК 1
АНКЕТА

1. Прізвище імʼя та по-батькові кандидата;

2. Рік і місце народження (вік до 35 років);

3. Відомості про навчання;

4. Учасник літературних конкурсів;

5. Член літературних спілок, обʼєднань;

6. Лауреат премій, конкурсів;

7. Жанр у якому працює автор;

8. Перелік творів, опублікованих у періодичних виданнях, колективних збірниках;

9. Перелік друкованих та електронних творів про авторів та їхні видань;

10. Спільні заходи з бібліотекою (якщо такі є);

11. Електронна адреса автора для звʼязку

 Примітка: дотримуватись нумерації анкетних даних.



Рік німецької мови в Україні

Категорія: Різне

До року німецької мови в Україні

Добірка книжок німецьких авторів, відзначених в різні роки Нобелівською премією з літератури, які можна прочитати українською та російською мовами завітавши до бібліотеки.
Нобелівська премія з літератури – найпрестижніша міжнародна літературна премія у світі, що присуджується щорічно з 1901 року за видатний внесок у розвиток світової літератури.





Семінар бібліотечних працівників Києво-Святошинської ЦБС «Особливості переустановки та рекласифікації документального фонду за УДК».

Категорія: Різне

6 березня в Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбувся семінар-практикум на тему «Особливості переустановки та рекласифікації документального фонду за УДК».

ХХІІІ зимові Олімпійські ігри: калейдоскоп подій

Категорія: Різне

9 лютого 2018 року у південнокорейському місті Пхьончхані стартує довгоочікувана спортивна подія – ХХІІІ зимові Олімпійські ігри.
Зимові Олімпійські ігри-2018 триватимуть із 9 по 25 лютого.
За 102 комплекти нагород позмагаються представники 15 зимових видів спорту з 84 країн світу.
Так, змагання пройдуть з восьми льодових дисциплін: бобслей, санний спорт, скелетон, хокей з шайбою, фігурне катання, ковзанярський спорт, шорт-трек і керлінг; та семи лижних — гірськолижний спорт, сноубординг, фрістайл, лижні гонки, біатлон, стрибки з трампліну та лижне двоборство.
Церемонія відкриття Олімпіади-2018 розпочнеться 9 лютого в 20.00 за місцевим часом, тобто о 13.00 за Києвом, і триватиме дві години. Ігри відкриє традиційний парад збірних країн-учасниць, серед яких — спільна збірна КНДР і Південної Кореї.
Перші змагання розпочнуться ще до офіційної церемонії відкриття.

6 лютого - День безпечного Інтернету

Категорія: Різне

Безпека в Інтернеті
Інформаційна година


6 лютого у світі відзначається День безпечного Інтернету під гаслом «Створюй, спілкуйся та поважай: кращий Інтернет починається з тобою» . З метою залучити до дій кожного, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів.

Семінар бібілотечних працівників Києво-Святошинської ЦБС «УДК: вивчаємо, впроваджуємо»

Категорія: Різне

Зважаючи на велику кількість запитань про пересистематизацію фондів відповідно до УДК, їх розміщення у вільному доступі, облік виданих документів 1 лютого у Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбувся семінар для бібліотечних працівників району «УДК: вивчаємо, впроваджуємо»

Свята і традиції Німечини

Категорія: Різне

Свята і традиції Німеччини
(Етнографічна довідка)

Німеччина — країна мрій і легенд. Вона відома світову своїми багатими традиціями і звичаями, культурними пам’ятками і високим рівнем життя. За кількістю свят Німеччина здатна випередити багато інших країн Європи.
Традиції є тим, що дозволяє людям самовизначатися в якості конкретної нації. У Німеччині національні традиції та звичаї — це практично культ, але на різних територіях вони можуть разюче відрізнятися. Варто зазначити, що більша частина німецьких традицій запозичена у сусідніх європейських держав. А ось прикрашання новорічної ялинки, пошук прихованих великодніх яєць — давні німецькі традиції, запозичені багатьма країнами світу.
Споконвічні німецькі традиції
День Св. Мартіна, який німці щороку святкують 11 листопада, є, мабуть, найулюбленішим їхнім святом. Його походження пов’язане з легендою про римського легіонера, що допомагав людям. У цей день вулицями гуляють діти з ліхтарями в руках. Вони співають пісні, поки їх батьки зайняті приготуванням святкової вечері. Головна страва на столі — смажений гусак. Разом із німцями це свято відзначають швейцарці й австрійці. До речі, популярне сьогодні свято Всіх Святих, Гелловін, також має німецьке коріння.
Культура і традиції Німеччини нерозривно пов’язані з найбільш обожнюваним і відвідуваним святом у країні — пивним фестивалем «Октоберфест». Щорічно до Мюнхена у першій декаді жовтня з’їжджаються кілька мільйонів туристів, які протягом шістнадцяти днів насолоджуються смаком німецького пива, м’ясних ковбасок, смажених курчат. До речі, за час проведення алкогольного фестивалю гості випивають понад п’ять мільйонів літрів пінного напою!
Ще один цікавий факт про Німеччину пов’язаний із Днем знань. Якщо першого вересня ви побачите дітей з великими пакунками в руках — значить, перед вами першокласники, а в пакунках у них іграшки й солодощі. Традиція пов’язана з легендою про мудрого вчителя, який завжди дарував своїм учням подарунки, підвісивши їх на гілки дерева. Потім дерево зрубали, а подарунки дітям стали дарувати батьки в пам’ять про вчителя. Та відкривати їх можна тільки після того, як завершиться перший навчальний день.
3 жовтня — День об’єднання Німеччини
Загальнонаціональне німецьке свято, що відзначається 3 жовтня кожного року, починаючи з 1990. У 1990 році Німецька Демократична Республіка офіційно була приєднана до Федеративної Республіки Німеччини. З тих пір це мирне об’єднання всього німецького народу відзначається як пам’ять про тяжкі часи розколу.
Культурні традиції
Німеччина — це країна літератури, філософії та музики. Щоб переконатися у цьому, достатньо лише згадати, що культуру Німеччини тільки у царині музики представляли такі відомі композитори як Бетховен, Шуман, Бах, Шуберт, Штраус, Брамс, Вагнер. А якщо додати німецьких художників Клеї, Дюрера, Ганса Гольбейна Молодшого, Грюневальда і письменників Шиллера, Гете і Лессінга, то отримаємо розмаїту картину німецького мистецтва. У кожному великому німецькому місті є чудовий оркестр, а найкращою у світі філармонією визнана філармонія в Берліні. Щорічно на території країни проходить понад 70 великих музичних фестивалів, у тому числі всесвітньо відомий захід у містечку Байройта (Баварія), де виконують Вагнерівські опери. Національні традиції Німеччини пов’язані і з її архітектурою. Країна багата на замки й резиденції, а справжніми містами-музеями прийнято вважати Берлін і Мюнхен.
Весільні традиції
Традиційні німецькі весілля частково схожі на інші європейські, проте мають свої особливості. Символом заручин, як і багатьох народів світу, є каблучка, яку німці намагаються заховати в торт або в келих з шампанським, щоб зробити своїй коханій сюрприз. Каблучка, що дарує чоловік на заручини, має бути дорожчою за обручку. Останню німкені носять на підмізинному пальці правої руки, а подароване на заручини — на цьому ж пальці лівої.
Традиції і звичаї Німеччини, пов’язані з церемонією одруження і весіллям у місцевих жителів передаються з покоління в покоління. За два дні до радісної події злиття двох сердець проводять Polterabend (Польтерабенд) — вечірку перед весіллям. За народним звичаєм наречена повинна розбити у власному будинку глиняний посуд, що має відігнати від молодят злих духів, які прагнуть порушити їх майбутній союз. Черепки наречена і наречений повинні зібрати разом. Доброю традицією є спільне висадження молодятами куща або дерева.
Основна частина весіль проходить у Німеччині в суботу або неділю. Найпопулярніший день року для одруження — Трійця. Місце церемонії обов’язково має бути прикрашене миртовими гілками. Ця вічнозелена рослина символізує в країні життєву енергію і благословення. Під час весілля наречену обов’язково повинні викрасти, а нареченому доведеться заплатити за порятунок коханої пристойний викуп.
Родинні традиції
У Німеччині особливо дбайливо ставляться до членів своєї сім’ї. Більшість німецьких чоловіків облаштовують своє житло власними руками та передають уміння дітям. Молодята дуже рідко залишаються жити разом із батьками. У зв’язку з цим вихованню дітей приділяється особлива увага з ранніх років їхнього життя. Їх навчають бути самостійними і розуміти, що батьки дуже часто бувають зайняті. Також у Німеччині практично немає випадків, коли за дітьми доглядає бабуся чи дідусь. Майже завжди, коли батьки працюють, діти лишаються з нянею. Діти рано полишають батьківський дім, та й батьки ніколи не переїжджають до своїх дітей. Літні люди часто оселяються у притулку для старих. У Німеччині такі інституції пропонують комфорт, затишок і належний догляд кваліфікованого персоналу.
Кулінарні традиції
Німці традиційно люблять картоплю і м’ясні страви. На сніданок місцеві жителі зазвичай їдять холодне м’ясо, яйця, сир, булочки і випивають філіжанку кави або чаю. Хоча деякі німці зараз відмовляються від такого калорійного початку дня, вважаючи, що ліпше їсти мюслі або кукурудзяні пластівці. Як правило, обід у німців складається з сардельки, яку можна купити у кафе. А на вечерю вони з апетитом з’їдають тарілку сосисок або галушок. Національний напій Німеччини — пиво. Воно високої якості та за доступними цінами. Еталон — баварське.
Зимовий карнавал
У лютому в Німеччині проходить карнавал «Fastnacht» або «Fasching». Підготовка до нього, як усе в Німеччині, починається заздалегідь — ще в листопаді. 11 листопада в 11 годин 11 хвилин по всій країні проходять перші збори учасників й офіційно оголошується початок п’ятої пори року — карнавалу. Особливо весело і з розмахом святкують карнавал у католицьких регіонах Німеччини. Карнавали в Мюнхені і Кельні відомі по всьому світу. Існують рукописні пам’ятки, що свідчать про святкування карнавалу в Мюнхені ще в 1295 році. Чому б після нудної зими, коли практично неможливо працювати, не влаштувати собі веселе свято перед тим, як почнеться Піст, а потім і важкі літні клопоти. Німці люблять і вміють робити невеликі паузи від турбот. Тому Мюнхен, центр культури, науки і політики, на час фестивалю перетворюється на місце розваг і жартів. Початок свята, Weiberfastnacht, святкують тільки жінки. Вони вбираються у костюми відьом, ярмаркових торговок, чортиць. Чоловіки, зайшовши цього дня в ресторан, ризикують вийти звідти без одягу — так можуть пожартувати жінки.
Головною ж подією свята вважається Rosenmontag — лютнева карнавальна хода. Вона нагадує демонстрацію: перекривається рух транспорту центральними вулицями міста, кілька годин поспіль йдуть і їдуть на прикрашених машинах клоуни, принцеси, королі, барони, цілі оркестри. Усі співають, вітають одне одного, кидають у натовп глядачів конфетті, цукерки, роздають склянки з пивом і вином. Закінчується хода де-небудь на великій площі міста привітаннями учасників та концертом.
Наступного дня, у вівторок, костюми одягають діти, причому вже зранку, просто приходять так убрані до школи. Відразу ж після уроків вони йдуть по будинках міста (сучасні маленькі карнавальники ходять і по магазинах), де на них уже чекають із солодощами та дрібними сувенірами. У магазинах і булочних у цей день продаються пончики з повидлом «Берлінер», та серед них може трапитися «щасливий» з гірчицею або монеткою, кому вже як пощастить. Закінчується свято в середу (Aschermittwoch). Назва «попільна середа» говорить сама за себе, як і головний біль від похмілля особливо активних карнавальників. У четвер, починається «Fastnacht» — строгий Піст, який закінчиться через 40 днів у Великдень.
Великодні традиції
Двома невід’ємними складовими великодніх традицій у Німеччині є пасхальні яйця й великодній заєць. Яйце є джерелом усього живого, а заєць — символом родючості. Також варто згадати великодню свічку і пасхальний вогонь. Полум’я символізує Христа, що воскрес після смерті. За традицією на Великдень у Німеччині люди фарбують яйця. Батьки ховають їх, а також шоколадних зайців та інші солодощі, від своїх дітей, а ті потім шукають їх у саду або вдома.
Різдвяні традиції
Різдво в Німеччині — це традиційне свято й один з небагатьох днів року, коли під одним дахом повинні зібратись усі члени сім’ї. Католики і протестанти святкують Різдво 24-26 грудня. Православні німці святкують його 6-7 січня. Практично всі родини на Різдво прикрашають ялинку. На багатьох вулицях також з’являються ошатні вічнозелені дерева. Незважаючи на те, що німці схильні до модернізації та постійного поліпшення свого життя, стародавні культурні традиції вони бережуть і плекають.

Всеукраїнський конкурс серед читачів-дітей віком від 7 до 12 років (малюнок) "Рідна країна ─ безпечна країн: Як треба поводитись на дорогах".

Категорія: Різне

13 листопада в Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбулося засідання журі за підсумками Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнку читачів-дітей віком від 7 до 12 років.

Архів новин

Сентябрь 2021 (5)
Август 2021 (8)
Июль 2021 (3)
Июнь 2021 (7)
Май 2021 (11)
Апрель 2021 (4)

^