Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

40 професій майбутнього

Категорія: Світ професій - мій вибір, мій успіх

40 професій майбутнього

Ми ще з школи починаємо задумуватися над відповіддю на запитання: якою буде моя майбутня професія? Через новітні технології сьогодні світ змінюється надзвичайно швидко й багато родів занять тільки зароджується. Представляємо 40 перспективних професій майбутнього…
https://futurenow.com.ua/moya-majbutnya-profesiya-bud-gotovym-do-zavtra-40-profesij-majbutnogo/

Ліна Костенко: крізь роки і печалі

Категорія: Український інститут книги / Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Ліна Костенко: крізь роки і печалі
(Літературний портрет до дня народження Ліни Костенко)

Ліна Костенко: крізь роки і печалі

Ліна Василівна Костенко народилася у сім'ї вчителів 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Коли дівчинці було 6 років – родина перебралася до столиці, де Ліна закінчила школу. Ще будучи ученицею, вона почала відвідувати літературну студію при журналі "Дніпро", який редагував Андрій Малишко. Перші вірші Ліна Костенко випустила в 16 років.
Після закінчення середньої школи майбутня поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, а після його завершення стала студенткою Московського літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році. Випускниця Московського літінституту (1956), дебютувала у плеяді поетів-шістдесятників збірками «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958), що викликали значний читацький інтерес. Книжка «Мандрівки серця» (1961) поставила ім'я поетеси у ряд найяскравіших майстрів української поезії. Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу українців, але не всім подобалася її творча діяльність. Збірку "Зоряний інтеграл" 1962 року заборонила до друку цензура, і відтоді ім'я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала "в шухляду" та стала однією з ключових фігур покоління українських шістдесятників.

«Емма Андієвська – українська поетеса, письменниця, художниця»

Категорія: ---

«Емма Андієвська – українська поетеса, письменниця, художниця»
Літературний портрет до 90--річчя від дня народження Емми Андрієвської, Лауреата Шевченківської премії)
19 березня виповнюється 90 років від дня народження лауреата Національної літератрної премії ім. Т. Г. Шевченка, української поетеси, письменниці, художниці Емми Андієвської.
«Емма Андієвська – українська поетеса, письменниця, художниця»

Емма Андієвська народилася у 19 березня 1931 році у місті Сталіно (Донецьк). Через хвороби, більшість шкільних предметів Емма Андієвська здавала екстерном. Хворобливість дитини змусила родину у 1937 році переїхати спочатку до Вишгорода, а згодом – у 1939 році – до Києва. З дитинства Андієвська мала феноменальну пам’ять і вже в 9-10 років читала найвідоміші твори світової літератури.
На початку війни батька Емми було безпідставно розстріляно радянською владою, і вона з матірʼю у 1943 році виїхали до Берліна на Захід. Живучи у Німеччині, дівчина відмовилась вчитися у жіночій гімназії, і її, попри правила, прийняли до чоловічої. Окрім того, вкотре загострилися проблеми майбутньої мисткині із здоров’ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку хвора на туберкульоз хребта і після цього вісім років ходила в корсеті. Наприкінці 1949 року родина переїхала потім до Мюнхена. Маючи природне оперне контральто і рятуючись від сухот легенів, Емма Андієвська брала уроки оперного співу.
У 1955–1957 рр. Андієвська працювала фрілансером на радіо «Свобода» у Мюнхені. У 1957 році закінчила Український вільний університет за спеціальностями філософія та філологія та переїхала до Нью-Йорка, де працювала у Norcross Greeting Card Company, перевіряючи дизайн вітальних листівок. У Нью-Йорку Емма Андієвська також працювала бібліотекаркою у медичній бібліотеці разом з Мирославом Лабунькою – майбутнім ректором Українського вільного університету.

"Україна унікальна, Україна надзвичайна"

Категорія: Незалежній Україні - 30

"Україна унікальна, Україна надзвичайна"
21 жовтня 2020 року було видано Указ Президента України «Про відзначення 30-ї річниці незалежності України»
Україні – 30 незалежних років. І це лише крапля у тисячолітньому морі нашої історії, результат боротьби проти могутніх імперій загарбників і нагорода за прагнення народу бути вільними. «Усе, що відбувалося на теренах України, - наша історія, наша спадщина. У перші державні утворення, починаючи з Кіммерії, Великої Скіфії, Боспорського царства, і політичні течії ХХ століття. Це ціла епоха боротьби, освячена кровʼю та подвигами скіфів і праукраїнців, козаків і закріпачених селян, - «літопис» народження Української держави.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ
14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Це свято людей, які за покликом власного серця стали на захист рідної Батьківщини та боронять її від загарбників.
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ

Дата вибрана зовсім не випадково. 14 березня, 7 років потому – перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці та стали кістяком добровольчих загонів, які першими стали на захист Батьківщини від російського агресора – тоді, коли слова «…Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» стали не просто рядками Гімну, але й закликом до дії.

«Се справді незвичайна людина». Огляд нової літератури про Лесю Українку

Категорія: Український інститут книги / 150 років від дня народження Лесі Українки

«Се справді незвичайна людина». Огляд нової літератури про Лесю Українку

Се справді незвичайна людина»
Ольга Кобилянська

25 лютого 2021 року виповнюється 150 років з дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) – видатної української письменниці та громадського діяча, однієї з центральних постатей національної культури.
Леся Українка – без перебільшення одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальним Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів, та й не безпідставно – цьому сприяли складні стосунки з матірʼю, життєві перипетії, трагічне кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.
Про геніальну дочку українського народу написано чимало книжок, наукових розвідок і популярних статей. Якою ж вона була – наша геніальна Леся?!
Видання, які ми пропонуємо розкривають свій образ Лесі Українки, допомагають читачу пізнати певні моменти життєвого і творчого шляху поетеси, час і оточення, в якому вона жила, умови за яких сформувалася ця надзвичайна натура.
«Се справді незвичайна людина». Огляд нової літератури про Лесю Українку

Кармазіна М. С. Леся Українка. Життя як виклик / Марія Кармазіна. – вид.2-ге, допов. – Київ : Парлам. вид-во, 2020. – 420 с. – (Серія «Славетні постаті України).
Книжка присвячена геніальній українській письменниці Лесі Українці (1871–1913).
На основі документальних матеріалів висвітлюється непростий життєвий і творчий шлях Лесі Українки, суперечливий процес її становлення як української письменниці в умовах імперської дійсності.
Книжка — це спроба відтворити гаму душевних переживань, духовних та інтелектуальних шукань Лесі Українки, збагнути сутність складних життєвих колізій, в які потрапляли герої її творів.
Розрахована на тих, кого цікавить розмаїта проблематика національного минулого, зокрема питання становлення української інтелектуальної еліти.
«Се справді незвичайна людина». Огляд нової літератури про Лесю Українку

Панасенко Т. М. Леся України / Т. Панасенко; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – К. : ДОВЖЕНКО БУКС, 2020. – 123 с.
Життя славетної української поетеси та драматурга Лесі Українки стало втіленням дієвої любові до України та її народу. Невиліковно хвора і під кінець життя майже позбавлена можливості пересування, Леся навіть з-поміж здорових людей вирізнялась своєю активною життєвою позицією і енергійністю, її творчість і донині вражає широтою тематики і безмежним драматизмом.
Книги надійшли до бібліотеки в рамках державної Програми поповнення бібліотечних фондів від Українського інституту книги.

Презентація видань Українського інститутуту книги

Категорія: Український інститут книги

Презентація видань Українського інститутуту книги

У 2020 році Український Інститут Книги адміністрував Програму поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек. До участі в програмі по всій Україні було відібрано лише 606 найактивніших бібліотек. І тому приємно відзначити, що Києво-Святошинська центральна районна бібліотека для дорослих, а нині КЗ «Публічна бібліотека» Вишневої міської ради також потрапила до цього списку.
Всього було отримано 317 книг. Також хочеться відмітити, що література надана Українським Інститутом Книги безкоштовно і це теж дуже важливо для бібліотеки. Це нові книжки, видані у 2020 році, виключно українською мовою, гарно ілюстровані.
Наразі книги проходять бібліотечну обробку в секторі комплектування та обробки літератури, але зовсім скоро можна буде вибрати книгу на свій смак.
До кожної з книг прикріплено особливу наліпку „UKRAINIAN //|||BOOK INSTITUTE”, тому знайти у їх у книжковому фонді буде зовсім не важко.
Завітайте до наших книгозбірень ! Ці книжки не залишать вас байдужими!
Щиро дякуємо Українському Інституту Книги за підтримку наших бібліотек !
Презентація видань Українського інститутуту книги
Презентація видань Українського інститутуту книги
Презентація видань Українського інститутуту книги
Презентація видань Українського інститутуту книги

До Року математики в Україні

Категорія: На допомогу вчителям загальноосвітніх шкіл

Експрес-інформація (до Року математики в Україні)
До Року математики в Україні

Строгац С. Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів зрозуміти цю науку / Стівен Строганц; пер. з англ. Анастасія Дудченко. – К. : Наш формат, 2019. – 256 с.
Математика — це не прісний набір формул. Вона скрізь, якщо знати, куди поглянути. Як розгледіти синусоїди у смужках зебри? Що таке «математика матраців»? Як кидки в баскетболі пояснюють основи лічби? У цій книжці автор проведе математичну екскурсію: від рівня садочка до університетського, даючи можливість будь-кому розібратися в цьому предметі й полюбити його. Навіть, якщо маєте страх перед математикою, ви просто не зможете відірватися від книги.

Презентація видань Українського інститутуту книги

Категорія: Український інститут книги


Презентація видань Українського інститутуту книги
З радістю інформуємо наших читачів, що бібліотечний фонд Публічної бібліотеки Вишневої міської ради поповнився великим розмаїттям нових яскравих, гарно оформлених видань дитячої, художньої та різногалузевої сучасної літератури, яка була надана Українським інститутом книги в рамках державної Програми поповнення бібліотечних фондів
Наша бібліотека – одна з небагатьох, яка стала володарем великої кількості чудових книжкових новинок!
Ми отримали 317 примірників художньої та різногалузевої сучасної літератури на суму 45215,50 грн, а Вишнівська міська бібліотека для дітей отримала 510 примірників дитячої літератури на суму 58110, 97 грн
Наразі книги проходять бібліотечну обробку, але зовсім скоро можна буде вибрати книгу на свій смак. І знайти їх буде легко: адже усі новинки мають фірмову наліпку від #УІК.
Завітайте до наших книгозбірень ! Ці книжки не залишать вас байдужими!

Презентація видань Українського інститутуту книги
Презентація видань Українського інститутуту книги
Щиро дякуємо Українському інституту книги за підтримку наших бібліотек !

Климент Квітка. Хто він?

Категорія: 150 років від дня народження Лесі Українки

Климент Квітка. Хто він?


Климент Квітка. Хто він?
(Біографічна довідка)
Климент Квітка. Хто він?

Климент Квітка – народився 4 лютого 1880 у с. Хмелів на Сумщині (за іншими даними у Києві) на день Климента. Нащадок старовинної козацької родини рано лишився сиротою (батько помер від туберкульозу). Мати не могла утримувати сина, тому віддала п’ятирічного хлопця, на виховання в сім’ю київських міщан Карпових. Музиці Климентій навчався з 7 років у приватних вчителів, згодом — в училищі Київського відділення Російського музичного товариства; закінчив Київську гімназію №5 із золотою медаллю, в університеті рідного міста одержав освіту юриста.
Климентій Квітка знав 13 мов – дві класичні, три новоєвропейські, сім слов’янських та грузинську. Він з 16 років захоплювався збиранням народних пісень.
У листопаді 1898 року Леся Українська читала своє оповідання «Над морем» у літературно-артистичному гуртку Київського університету, серед слухачів був студент-першокурсник Климент Квітка. Вона щойно поховала своє велике кохання: Сергія Мержинського, який згас на її руках. Після цієї трагедії Леся занедужала на туберкульоз легенів. Він був щасливий, коли вона запропонувала записати з її голосу пісні; Леся з Квіткою записали на фонограф понад 200 народних пісень.
Їхні невінчані стосунки велися від 1902 р. і почалися з мовчазного бойкоту (упродовж трьох тижнів Косачі не розмовляли з Лесею та Квітокою). «Квіточку слід би «взяти в руки», страх воно бідне тепер», – писала Леся. Її мати була категорично проти стосунків дочки «з якимось жебраком», ласим до грошей дочки, як вона презирливо називала Климента Васильовича — людину м’якого характеру, замкнуту, сором’язливу. Втім, життя круто повернуло: на початку 1920-х, О. Пчілка жила дуже бідно. У листах до «вельмишановного Квітки» просила його перевидати її твори заради заробітку. Ще писала: «Повага моя до Вас за довгий час нашої знайомости й поріднення зміцнилася».
Климент Квітка. Хто він?

Наступного року Климентія послали служити на Кавказ, Леся всупереч волі родини поїхала з ним. Невдовзі Квітка захворів на туберкульоз (відкрита форма). Щоби підтримати друга, щоб ніхто не заважав, Леся погодилася на шлюб, хоч їхнє одруження стало великою несподіванкою для родичів. У липні 1907 р. вони побралися на Деміївці у Вознесенівській церкві, бо там священик погодився все зробити без оголошення. Молоді відмовилися від допомоги батьків і поїхали до Ялти лікуватися, бо Климент Васильович був у дуже поганому стані. Мʼякий клімат та активне лікування допомогло – кровохаркання припинилося: це врятувало Квітку.
У подружньому житті Леся дотримувалася принципу: «Хай живе життя, кому яке суджене!». Леся Українка померла в 42 роки, Климент Васильович пережив дружину на 40 років.
Після смерті дружини Климент Васильович продовжив музичну та етнографічну діяльність. У 1917 році він видав двотомник «Мелодії з голосу Лесі Українки». Він зібрав понад 6 тисяч народних пісень, уклав «Посібник для збирачів фольклору», підручник «До вивчення побуту лірників», допоміг Філарету Колесі здійснити фольклорну експедицію Полтавщиною.
З 3 листопада 1917 р. – товариш (заступник) генерального секретаря судових справ Української Центральної Ради. 31 березня 1918 року призначений на посаду товариша (заступника) міністра юстиції УНР.
У 1922 році організував кабінет музичної етнографії АН України і 10 років керував ним. Квітку висували на звання академіка, але він відмовився від непристойної компанії, бо тоді академіками стали Скрипник і Затонський.
У 1933 р. Квітку звільнили з роботи за політичними звинуваченнями й на півтора місяця заарештували. Його звинувачували у співробітництві зі старою буржуазною владою (Центральною Радою). У камері сидів «стукач», який писав, що Квітка завжди з ентузіазмом очікував допиту, - «щоб швидше все розповісти та йти додому, бо там багато справ!» Після допиту, «вдома» одразу починав записувати пісні від в’язнів.
Залишившись без засобів існування та побоюючись нового арешту, Квітка переїхав до Москви й розпочав роботу в Московській консерваторії, де читав курс музики народів СРСР (з 1933 р. – професор).
8 лютого 1934 року його знову заарештували як «російського націонал-фашиста» у «Справі славістів», сфабрикованій ОДПУ, й ув’язнили на 3 роки. Відбував покарання у сумнозвісному концтаборі «Карлаг» та Алма-Аті, у Казахстані.
13 квітня 1936 року він був достроково звільнений і поновлений на роботі в Московській консерваторії. До кінця життя Квітка там працював на посаді професора, завідувача Кабінету народної музики. До Києва приїздив, але болісно переживав, коли його розпитували про Лесю.
У 65 років Климент Васильович одружився вдруге, з молодшою на 40 років піаністкою Галиною Кащеєвою. Вона захистила дисертацію про українські народні думи.
19 вересня 1953 р. у Москві на 73 році пішов у вічність український музикознавець-фольклорист Климент Квітка, чоловік Лесі Українки.
Галина Кащеєва збиралася написати книгу про чоловіка, але померла від ангіни в 1962 році. Галина Кащеєва, як і Леся Українка, прожила 42 роки.

Інтернет-ресурси
http://cls.ks.ua/chitacham/storinka-lesi-ukrainki/biografiya
https://uahistory.com/topics/famous_people/6061
https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya-osobistist/neznayomiy-znayomec-kliment-kvitka
https://uain.press/blogs/klyment-kvitka-vydatnyj-folkoloryst-ta-ostannye-kohannya-lesi-ukrayinky-1165889
http://slovoprosvity.org/2017/10/20/klyment-kvitka-hto-vin/

Архів новин

Сентябрь 2021 (5)
Август 2021 (8)
Июль 2021 (3)
Июнь 2021 (7)
Май 2021 (11)
Апрель 2021 (4)

^