Києво-Святошинська центральна районна бібліотека

«Біжить життя моє спіралями»

Літературна година

     Павло Тичина народився 27 січня 1897 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній родині сільського дяка Григорія Тичиніна. Батько майбутнього поета мав талант педагога. Від нього хлопчик дізнався, що таке поїзд, пароплав; чому сонце велике, а зорі маленькі. Так він навчився читати і писати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку дуже любив Павлусь. 

Тернистими шляхами в ім'я держави

(Історичний екскурс)

Йшов вісімнадцятий рік ХХ століття.. Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою.

Ліна Костенко: крізь роки і печалі
(Літературний портрет до дня народження Ліни Костенко)

Ліна Василівна Костенко народилася у сім'ї вчителів 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Коли дівчинці було 6 років – родина перебралася до столиці, де Ліна закінчила школу. Ще будучи ученицею, вона почала відвідувати літературну студію при журналі "Дніпро", який редагував Андрій Малишко. Перші вірші Ліна Костенко випустила в 16 років.
Після закінчення середньої школи майбутня поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, а після його завершення стала студенткою Московського літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році. Випускниця Московського літінституту (1956), дебютувала у плеяді поетів-шістдесятників збірками «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958), що викликали значний читацький інтерес. Книжка «Мандрівки серця» (1961) поставила ім'я поетеси у ряд найяскравіших майстрів української поезії. Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу українців, але не всім подобалася її творча діяльність. Збірку "Зоряний інтеграл" 1962 року заборонила до друку цензура, і відтоді ім'я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала "в шухляду" та стала однією з ключових фігур покоління українських шістдесятників.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ
14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Це свято людей, які за покликом власного серця стали на захист рідної Батьківщини та боронять її від загарбників.

Дата вибрана зовсім не випадково. 14 березня, 7 років потому – перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці та стали кістяком добровольчих загонів, які першими стали на захист Батьківщини від російського агресора – тоді, коли слова «…Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» стали не просто рядками Гімну, але й закликом до дії.

«Золота поетеса України»
(Літературне знайомство до 80-річчя від дня народження Ганни Чубач)
Поет - пророк, віщун часу..
А я - земне життя несу.
Нічо нікому не пророчу.
З усіх доріг - пилюка в очі.
В житті - по всякому ведеться,
То біль, то відчай - коло серця.
Та от: коли у сад піду,
То світ від буднів одведу.
У дзвін росинки у траві
Перекладу в слова живі.
Над мертвим коником заплачу.
Усе навік усім пробачу.
Коли поет - ще жінка й мати,
Він може з Богом розмовляти.


Чубач Ганна Танасівна народилася 6 січня 1941 року в с. Плоске на Вінниччині у селянській родині. Батько загинув на фронті під час Другої світової війни
Після закінчення Лучинецької середньої школи Ганна Чубач закінчила вечірню школу робітничої молоді. У 1959 році Ганна Чубач виходить заміж та разом із чоловіком переїхали до Києва.

День святого Миколая: традиції та прикмети, що можна й заборонено робити в це свято.

Кожного року 19 грудня православні християни відзначають День святого Миколая Чудотворця. У народі цього святого ще називають Микола зимовий та Миколай Угодник.

Зоряне небо Михайла Старицького
Біографічний нарис

«Живеш на Україні, то знай її мову»
М.Старицький

М. Старицький увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру.
Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда — 3. О. Лисенка, колишнього полковника, який брав участь у Вітчизняній війні 1812р. і був для свого часу людиною дуже освіченою, "знав добре французьку мову, зачитувався Вольтером та й у душі був вольтеріанцем", — дали перші імпульси до формування його світогляду.

7 грудня - Всесвітній День Української Хустки

Запровадження цього свята викликано тим, що споконвіку українки носили хустку, яка вважалась оберегом, символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. Хусткою українка покриває голову, але у неї завжди відкрите обличчя. Це свідчить про велике волелюбство українок. Хустка як невід’ємний елемент одягу підкреслює його буденність чи святковість, інформує про родинний, матеріальний статус жінки. Сьогодні яскраві хустки поступово завойовують прихильність не тільки українок, а й модниць всього світу. А от же українське вкотре стає світовим трендом.
Тож започаткування свята Української Хустки сприятиме збереженню та відродженню українських традицій.
Відроджуємо, поважаємо та пропагуємо наші українські традиції — це генетичні скарби нашого народу. Традиції — це наше минуле і майбутнє! Бережімо їх!
До Всесвітнього дня української хустки в нашій бібліотеці розкрито книжково-ілюстративну виставку «Ой, хустина, хустиночка!...» з циклу книжкових виставок «Народні свята, обряди та традиції українського народу».
Хустка - це модно, жіночно і гарно!

СНІД: знати, щоб жити
Пам’ятка


Хвороба з назвою СНІД прогресує щороку та забирає життя мільйонів людей.
Для СНІДу не існує перешкод, він однаково вражає чоловіків, жінок і дітей. На планеті 40 мільйонів людей на сьогоднішній день інфіковані ВІЛ. Хвороба СНІД викликається ВІЛ - вірусом імунодефіциту людини. Інфікованих людей називають ВІЛ-позитивні. Проте лише кінцева стадія хвороби називається СНІД - Синдром набутого імунодефіциту людини.

[colorВсеукраїнський радіодиктант національної єдності –традиційна щорічна загальнонаціональна акція, присвячена українській мові. Лунає на Першому каналі Українського радіо в День української писемності та мови — 9 листопада. Він не має на меті перевірки грамотності конкретної особи, а задуманий як своєрідний флешмоб — акція єднання навколо рідної мови.
Перший радіодиктант національної єдності відбувся в травні 2000 року до Дня Кирила й Мефодія (24 травня) та з нагоди перепоховання Тараса Шевченка.
=#660000]ХХ Всеукраїнський радіодиктант