Києво-Святошинська центральна районна бібліотека

«Біжить життя моє спіралями»

Літературна година

     Павло Тичина народився 27 січня 1897 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній родині сільського дяка Григорія Тичиніна. Батько майбутнього поета мав талант педагога. Від нього хлопчик дізнався, що таке поїзд, пароплав; чому сонце велике, а зорі маленькі. Так він навчився читати і писати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку дуже любив Павлусь. 

Тернистими шляхами в ім'я держави

(Історичний екскурс)

Йшов вісімнадцятий рік ХХ століття.. Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою.

День захисту дітей у Вишневому
«Міжнародний день захисту дітей» - святкується щорічно 1 червня. Був заснований у листопаді 1949 року у Парижі.
День захисту дітей в Україні відзначається відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року.
Святкували цей день і у Вишневому. Для маленьких мешканців міста влаштували справжнє свято: концертні програми за участі міських колективів, творчий звіт вихованців Вишнівського центру творчості дітей та юнацтва, конкурсні програми та інше.
Серед всіх заходів найбільшу увагу юних вишнівчан та їх батьків привернуло «Містечко майстрів». У містечку працювали технічні та спортивні гуртки, гуртки художньої творчості.
Працівники Києво-Святошинської центральної районної бібліотеки для дорослих та Вишнівської міської бібліотеки для дітей також прийняли участь у святкуванні Дня захисту дітей.
На інформаційному стенді ЦРБ для дорослих «1 червня – Міжнародний день захисту дітей» для батьків та дітей була представлена література про права дитини, визначені «Конвенцією про права дитини», статті періодичних видань про те, як заохотити дітей до читання. Також була презентована нова література бібліотеки по вихованню та розвитку дитини. В цих книгах – прості, корисні поради дитячих психологів для батьків, учителів та вихователів. Головне завдання книг – допомогти тим, хто любить дітей, встановити причини проблем, що виникають, і знайти єдине правильне рішення, яке не зашкодить, а точно допоможе і дитині, і батькам.
День захисту дітей – це не тільки свято для самих дітей, це і нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, щоб усі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.

«ТВОРЧІ КАНІКУЛИ-2019»

Знову! Знову! Знову!
Літо, канікули, відпочинок від школи!
Нові емоції, нові мрії, нові вподобання — це завжди нові теми для роздумів!
Дитячий літературний конкурс «Творчі канікули-2019» з нетерпінням чекає на роботи юних авторів!
Умови конкурсу читайте ТУТ
КОРОТКО ПРО НОМІНАЦІЇ
1. «Знайомтеся — це ми!»
Що ми чекаємо від вас у цій номінації? А саме вас і чекаємо. Таких різних за характером, із різними уподобаннями, зі шкільними історіями, ми хочемо подивитися на вас — сучасних дітей — очима ваших ровесників. Можливо це допоможе дорослим краще зрозуміти ваші пріоритети, а, можливо, читаючи ваші твори, вони (ми) згадаємо і своє дитинство?
2. «Так, я люблю Україну»
Ми вважаємо, що у цьому розділі будь-які рамки зайві. Так. Ми її любимо! І для кожного з нас є щось своє сильне та тендітне, те, що викликає радість та надію, і те, що є і залишиться драматичним, сумним у нашій любові до України. Вона у всіх на вустах. Але для нас — завжди у серці.
3. «Природа — джерело натхнення та краси»
Тут відкриваємо безмежний простір для ліриків, яких надихає природа рідного краю (і не тільки рідного), для тих, хто вміє розрізняти тихенький голос листя у шелесті вітру. Малювати пейзажі без пензля та олівця… Отже, ви зрозуміли — природа і ще раз природа.
4. «І в кожному із нас уже живе філософ!»
Може, правда, ще зовсім маленький і несміливий, але він так прагне розповісти про власне відчуття світу, про розуміння сенсу та мети життя, поділитися своїми думками вголос. Ласкаво просимо і чекаємо від вас твір (поезію), роздум (можна у віршах) про… А про все, що вас турбує, про все, що не дає вам зоряними ночами спати.
5. «Моя майбутня професія»
Досить серйозно. Ви вже задумувалися про те, ким станете? Так щоб дійсно вибрати те, що потрібно саме вам. А може ви якраз у цей момент обираєте, що саме стане вашим основним заняттям у дорослому житті? Поділіться з нами, нам СПРАВДІ дуже цікаво!
6. «Безмежний світ моєї уяви»
Тут ніби все зрозуміло? Це все — ваша уява! Казки, фентезі, вигадки. Ніяких меж. Ваша сміливість, ваші світи, ваші найпримхливіші мрії можуть здійснитися у ваших оповіданнях.
7. «Далі буде»? Ні, «далі» — вже є!» …
Тут ми чекаємо на справжніх книгоманів, які так вживаються у літературні сюжети та книжкові пригоди своїх улюблених героїв, що перегортаючи останню сторінку книжки, зітхають — а як же так!! Хочу ще…!!! Хочу більше пригод, хочу знати, що сталося далі з моїми улюбленими героями! Фанфік? Так!
Отже, улюблена книга, улюблені герої … і ваше продовження!
Шановні юні поети та прозаїки! Чекаємо на ваші роботи.
Положення
про Всеукраїнський дитячий літературний конкурс
«Творчі канікули-2019»
1. Загальні положення
1.1. Це Положення визначає порядок проведення Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Творчі канікули-2019» (далі — Конкурс).
1.2. Організаторами Конкурсу є: Національна секція Міжнародної ради з
дитячої книги (IBBY), Національна спілка письменників України, Українська асоціація працівників бібліотек для дітей, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Національна бібліотека України для дітей. Організаційно-методичне забезпечення Конкурсу здійснює Національна бібліотека України для дітей.
1.3. Конкурсом передбачається залучення до організації та проведення нових партнерів, підтримка яких сприятиме виконанню мети Конкурсу.
1.4. Інформація про проведення Конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної бібліотеки України для дітей, сайтах обласних бібліотек для дітей та Центральної бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва, а також у засобах масової інформації.
1.5. Конкурс проводиться в електронному форматі.
1.6. Під час проведення Конкурсу обробка персональних даних учасників здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297-VI.
1.7. Для організації та проведення Конкурсу затверджується склад головного та обласного журі.
1.8. За результатами проведення Конкурсу буде видано збірку кращих дитячих творів.

2. Мета і завдання
2.1. Мета Конкурсу — сприяння формуванню у дітей та підлітків патріотичних почуттів — любові до рідної природи, краю, Батьківщини; прищеплення любові до рідної мови; розвиток естетичної свідомості,
здатності до творчої самореалізації, створення умов для реалізації творчих здібностей та талантів дітей.
2.2. Завдання Конкурсу — самоідентифікація дитини як невід’ємної частини
українського суспільства; розвиток інтелектуального потенціалу України; пошук дієвих та гармонійних форм національно-патріотичного виховання; збереження культурної спадщини України, залучення широкого загалу дітей та підлітків до активної участі в культурному житті країни; підвищення культурного рівня дітей.
3. Умови Конкурсу
3.1. У Конкурсі беруть участь діти з усіх областей України у 2-х вікових категоріях:
читачі-учні (вихованці) 11-13 років; читачі-учні (вихованці) 14-18 років.

3.2. Конкурс проводиться у 7 номінаціях:
o «Знайомтеся — це ми!»
o «Так, я люблю Україну»
o «Природа — джерело натхнення та краси»
o «І в кожному із нас уже живе філософ!»
o «Моя майбутня професія»
o «Безмежний світ моєї уяви»
o «Далі буде? Ні, «далі» — вже є!»
3.3. Конкурс проводиться з 1 червня по 30 жовтня 2019 року у два тури: перший – з 1 червня по 15 вересня на обласному рівні;
другий, підсумковий – з 15 вересня по 30 жовтня в місті Києві.
3.4. Учасники Конкурсу кожної вікової категорії готують прозовий або поетичний твір, який за темою відповідає певній номінації.
3.5. Творчі роботи надсилаються в електронному вигляді обсягом не більше
10 сторінок у форматі Microsoft Word, шрифт – Times New Roman, 12 розмір,
1,5 міжрядковий інтервал, усі поля – 1,5 см, сторінки формату А-4 на
електронну адресу, зазначену на сайті обласної бібліотеки для дітей.

Обласні оргкомітети до 15 вересня 2019 року надсилають на розгляд
Головнго журі до 14 робіт від кожної області (по 1 роботі-переможцю у
кожній номінації для кожної вікової категорії за наявності) на електронну
адресу Національної бібліотеки України для дітей nbudd@ukr.net
3.6. Учасники-автори зазначають свої дані (ПІБ, вік, домашню адресу, контактний телефон) на останній сторінці конкурсної роботи та окремим файлом прикріплюють своє фото у форматі JPG
3.7. На Конкурс приймаються тільки індивідуальні роботи.
3.8. До участі у Конкурсі не допускаються роботи, які не відповідають умовам, визначеними цим положенням.
4. Організаційний комітет і журі Конкурсу
4.1. Для підготовки та проведення Конкурсу створюється Головний організаційний комітет, склад якого затверджується наказом генерального директора Національної бібліотеки України для дітей.
4.2. Для проведення першого туру Конкурсу в регіонах України створюються місцеві організаційні комітети та обласні журі, склад яких затверджується наказом директора обласної бібліотеки для дітей.
4.3. Для визначення переможців у другому турі головний організаційний комітет визначає склад Головного журі, до якого входять представники організаторів Конкурсу, дитячі письменники та поети (за згодою).
4.4. За підсумками роботи обласні журі та Головне журі складають протоколи, які підписуються головою, секретарем та членами журі Конкурсу.

5. Визначення та відзначення переможців Конкурсу

7.2. Головне журі Конкурсу визначає переможців у кожній віковій категорії для
кожної номінації.
Переможці Конкурсу нагороджуються дипломами та подарунками

Про шкоду куріння в підлітковому віці
(Інформаційне повідомлення до Міжнародного дня боротьби з тютюнопалінням)

Паління - найпоширеніша шкідлива звичка, вкрай згубна для здоров'я людини. Про це, напевно, відомо всім. Проте величезна кількість людей курять. Які психологічні причини сприяють палінню? Чому люди починають курити та ще й саме у підлітковому віці? Психологи виділяють декілька причин.

Шановні користувачі!
До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом травня 2019 року.

• «Ви є гордістю країни, ви є гордістю села»: (зустріч з героями АТО): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.20
• «Галицька дефіляда»: (свято-фестиваль): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.28
• «Екологічний всюдихід»: (квест-гра) //Позакласний час.-2019.-№5.-С.37-39
• «Краю мій, тут я живу»: (краєзнавча вікторина): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.24
• «Оберіг душі й родини»: (творче свято): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.25-26
• «Патріоти-шукачі»: (теренова гра): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.19
• «Стежинами туриста»: (туристична гра): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.23
• «Україна край співочий»: (пісенний конкурс): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.18
• «Умій дружити»: (заняття-тренінг): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.17
• «Цілющі трави»: (волонтерська операція): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.21-22
• «Школа детективів»: (квест-гра)/Позакласний час.-2019.-№5.-С.33
• Василевська Д.А. Сонце дитинства: (сценарій): [День захисту дітей] /Д.А.Василевська //Виховна робота в школі.-2019.-№5.-С.22-25
• Демчишина А.І. Уміння творити добро: (сценарій)/А. І. Демчишина //Основи здоров»я.-2019.-№5.-С.27-29
• Календарно-обрядова творчість літнього циклу: [народні традиції] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.48-55
• Квест: поради та ідеї //Позакласний час.-2019.-№5.-С.29-30
• Конкурси з повітряними кульками //Позакласний час.-2019.-№5.-С.43
• Кравчук Т.М. «Безпечне щодення»: (квест-гра)/Т.М.Кравчук //Позакласний час.-2019.-№5.-С.34-36
• Лесечко С.О. «Острів скарбів»: (спортивно-розважальна квест-гра)/С.О.Лесечко //Позакласний час.-2019.-№5.-С.40
• Михайлова Л.Д., Кошель І.М. «Материнська любов найсвятіша»: (сценарій)/Л.Д.Михайлова, І.М.Кошель //Виховна робота в школі.-2019.-№5.-С.16-10-16-15.-(журнал у журналі)
• Мітокару Л.В. У дружній родині щаслива дитина: (виховна година)/ Л.В.Мітокару //Основи здоров»я.-2019.-№5.-С.23-25
• Незвичайні літні розваги //Позакласний час.-2019.-№5.-С.41-42
• Незвичайні літні розваги //Позакласний час.-2019.-№5.-С.41-42
• Ой,зав»ю вінки…: (сценарій): [народні традиції] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.56-58
• Попова Ю.О., Ніколаєв О.С. «Любіть Україну»: (освітня гра-квест)/О.Ю.Попова, О.С.Ніколаєв //Позакласний час.-2019.-№5.-С.31-32
• Прості реквізити – захопливі ігри //Позакласний час.-2019.-№5.-С.44-46
• Українська дискотека: (день танцю): [10 днів із життя пришкільного табору] //Позакласний час.-2019.-№5.-С.27
• Яцина А.В. «І в звуках пам»ять відгукнеться!»: (сценарій): [до Дня скорботи і вшанування пам»яті жертв в Україні]/А.В.Яцина//Виховна робота в школі.-2019.-№5.-С.16-1-16-4.-(журнал у журналі)

Київська Русь за правління
Ярослава Мудрого
(до 1000-річчя з початку правління Ярослава Мудрого,
Великого князя Київської Русі (1019-1054 рр.)

Син великого київського князя Володимира увійшов в історію як Ярослав Мудрий. Саме в період його правління остаточно сформувалася державність на українських теренах, а Київ став справжнім адміністративним, політичним і духовним центром. Був посаджений батьком намісником спочатку до Ростова, а потім до Новгорода. Після смерті Володимира, перемігши у війні з братами, став київським князем. Проте до 1036 р. правив Руссю разом із братом Мстиславом. Князь Ярослав увійшов в історію Київської Русі як правитель, який докладав багато зусиль для зміцнення держави, захисту її кордонів, розвитку господарства і розширення міжнародних зв’язків.
Доба правління князя Ярослава стала періодом розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій діяльності він став гідним продовжувачем свого батька, князя Володимира.
«Володимир землю зорав, Ярослав засіяв», — цим образним висловом літописець підкреслив наступність державних заходів Ярослава Мудрого щодо політики його батька — князя Володимира Святого. Стосувалися вони передусім справи поширення християнства, проте цілком справедливими є й до інших напрямків політичної діяльності. Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави. Він, зокрема, повернув під свою владу червленські міста, відвойовані під час князівських усобиць Болеславом Хоробрим. Ходив також на північ, на узбережжя Балтійського моря, де в Чудській землі заклав місто Юр'їв. Ярослав не полишав будівництва, розпочатого батьком, на південному кордоні країни. Він, як свідчить літописець, «почав ставити городи по Росі» й остаточно здолав печенігів. Звістка про останню, переможну для Ярослава, битву з печенігами, що відбулася під мурами Києва, вміщена під 1034 p., одначе сучасні історики відносять її до 1017-го. На честь перемоги Ярослав наказав закласти на місці битви величний храм — Софію Київську. Розповіддю про спорудження церкви Премудрості Божої (гр. софія — мудрість) літописець ніби узагальнює величезні будівельні роботи, що велися в Києві з наказу Ярослава Мудрого. Розписаний яскравими фресками, оздоблений мозаїкою, храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм. Київська Софія стала символом поєднання божественного начала й державної влади. Тут відбувалися урочисті державні церемонії: сходження на великокнязівський стіл, прийняття іноземних послів тощо.
Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець Нестор з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож великого князя без перебільшення можна назвати фундатором книжності й ученості на Русі.
У Києві та багатьох інших містах Русі було створено скрипторії — книжкові майстерні, у яких переписувалися церковні книжки, а також трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Прикметно, що саме за Ярослава і, певно, з його ініціативи у Києві в 1037—1039 pp. було створено перший літописний звід.
За правління Ярослава на давньоруських землях виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека і школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також було спеціальне приміщення, де перекладалися твори з іноземних мов, переписувалися й створювалися оригінальні твори давньоруської літератури, велося літописання.
Піднесенню культури за Ярослава сприяли його заходи щодо утвердження християнства. Зокрема, було засновано Київську митрополію, що підпорядковувалася константинопольському патріарху. У 1051 р. собор єпископів Київської держави обрав першого митрополита з русинів — Іларіона. Під тим самим роком літопис оповів про першопочатки головного монастиря Русі — Печерського, заснованого св. Антонієм Печерським. Уже від кінця XI ст. Печерський монастир став головним ідеологічним і культурно-освітнім центром Київської держави. Тут жили й працювали відомі письменники, історики та літописці: свв. Феодосій, Никон, Нестор, художник Аліпій, лікар Агапіт. Саме з ченців Києво-Печерського монастиря призначалися єпископи в усі землі Київської держави. За Ярослава було засновано й інші монастирі, зокрема монастирі св. Георгія та св. Ірини, про які «Повість минулих літ» згадала під 1037 р.
Налагодження внутрішнього життя було неможливим без впорядкування законів. До заходів у цьому напрямку вдавався свого часу князь Володимир. Та слава справжнього реформатора законодавства належить саме Ярославові, адже він був першим, хто уклав писаний збірник руських законів. Той документ дослідники називають «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». Він складався з 18 статей, які поклали початок славнозвісному збірникові законів «Руській правді».
Збірник, або звід, руських законів, відомий під назвою «Руська правда», складався впродовж кількох поколінь. Найдавніша частина, т. зв. «Найдавніша правда», створена за часів Ярослава Мудрого. Окрему частину становлять статті, укладені Ярославовими синами — т. зв. «Статут Ярославичів». До «Руської правди» увійшли статті й пізніших часів. Це й не дивно, адже збірник був чинним на землях України, Білорусі, Литви, Росії впродовж кількох століть, ставши основою для розвитку законодавства та судочинства.
У статтях Ярослава йшлося про покарання за вбивство, побиття до крові чи синців, за вчинене каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо. Покарання передбачало здебільшого грошові виплати, хоч іще зберігалося право родичів на кровну помсту. Гроші сплачувалися або на користь князя — їх називали «вірами », або на користь потерпілого чи його родичів — т. зв. головщини. Тілесні покарання мали застосовуватися лише для холопів за побиття вільної людини. З-поміж мір покарання не було й смертної кари.
Культурно-освітня діяльність Ярослава, його заходи, спрямовані на стабілізацію внутрішнього життя, були надзвичайно вдалими. Вони сприяли нечуваному культурному піднесенню Руської держави, посилили міжнародний авторитет Київської Русі. Своєю зваженою культурно-освітньою політикою князь Ярослав зажив шанобливого ставлення нащадків, які стали називати його Мудрим.
Не менш вдалою була й зовнішня політика Ярослава Мудрого. Князь-політик уникав воєн, намагався підтримувати з європейськими країнами добросусідські відносини. І хоч окремі збройні сутички довелося вести й Ярославу, проте з жодною європейською країною Київська Русь часів його князювання не мала тривалого протистояння.
Перевага надавалася не силі зброї, а силі розуму. У зовнішній політиці використовувались усі можливості дипломатії, з-поміж яких чільне місце посідали міждинастичні шлюби. Недарма Ярослава Мудрого часом називають тестем Європи.
Традицію тісних відносин підтримувала Київська Русь часів Ярослава Мудрого з Візантією. Щоправда, добросусідські контакти потребували неабиякої мудрості та політичної витримки, бо відносини між державами не бувають завжди рівними. Так, певним напруженням відзначалися відносини Візантії та Русі після утвердження на імператорському престолі Константина IX Мономаха 1042 p. Він розпочав свою діяльність із того, що усунув із державного апарату всіх ставлеників своїх попередників. До числа опальних потрапили й руські люди. Ситуація особливо загострилася 1043 p., а загрозливою стала 1051 p., коли на Київську митрополичу кафедру було поставлено Іларіона. Одначе й тоді конфлікт залагодили мирно.
Постійні контакти мав Ярослав із Німеччиною та Польщею. Тісні зносини підтримувала Русь із скандинавськими країнами. Особливо зміцніли зв'язки Русі та Швеції, чому сприяв шлюб Ярослава із шведською принцесою Інгігердою. Добросусідські відносини пов'язували Русь із Норвегією. Писемні джерела засвідчують активні зовнішньополітичні зв'язки Русі з Угорщиною. Виявом тих стосунків були династичні шлюби представників королівського роду Арпадів і київського великокнязівського. Сестра Ярослава Мудрого Марія-Доброгніва була дружиною польського короля Казимира І Відновителя. Один син Ярослава був одружений із сестрою цього ж короля, другий — взяв шлюб з візантійською царівною, а інші два — з німецькими княжнами. За іноземних правителів були видані заміж три дочки Ярослава: Анастасія — за угорського короля Андраша, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда, а по його смерті — за норвезького короля Свена; Анна — за французького короля Генріха І Капетінга, причому певний час вона була співправительницею свого сина, французького короля Філіппа І. Племінниця Анна-Євпраксія Всеволодівна (Адельгейда) вийшла заміж за саксонського маркграфа Генріха, а по смерті останнього — за германського імператора Генріха IV.
Міждержавні зносини Київської Русі свідчать про великий авторитет держави Ярослава Мудрого в Європі. Для багатьох європейських монархів київський володар був своєрідним взірцем феодального правителя. Саме таким постав київський князь у тогочасних європейських джерелах.
Заповіт Ярослава Мудрого.
Помер Ярослав 20 лютого 1054 року. Перед смертю він заповідав київський престол новгородському князю Ізяславу, а іншим синам залишив у спадок решту князівств, наказавши всім жити в мирі.
«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові... Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене». А Ізяславу ще додав: «Якщо хто захоче образити брата, то ти допомагай скривдженому». Однак тенденція до роздробленості, початок якій поклав сам Ярослав, що припинив свого часу платити данину батькові, виявилася занадто сильною, і скоро єдність києворуських земель була втрачена.

Шукайте інформацію на Інтернет-сайтах:

 http://www.ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/part2/203.htm
 https://pidruchniki.com/75921/istoriya/kiyivska_derzhava_pravlinnya_yaroslava_mudrogo
 https://history.vn.ua/book/ukrzno/11.html
 https://vseosvita.ua/library/kiivska-rus-za-pravlinna-aroslava-mudrogo-25764.html
 https://електронна-енциклопедія.укр/history/kiyivska-rus-za-jaroslava-mudrogo.html
 https://history.vn.ua/book/ukrzno/11.html

Література
 Толочко П. Ярослав Мудрий/Петро Толочко//Володимир Святий. Ярослав Мудрий.-К.: Артек,1996.-С.123-212
 Котляр М.Ф. Ярослав Мудрий/Микола Федорович Котляр//Історія України в особах: Древньоруська держава.-К.:Україна,1996.- С.67-87
 Костомаров М.І. Київський князь Ярослав Володимирович/М.І.Костомаров//Історичні постаті.-К.: Вид-во при Київ. ун-ті,1989.-С.10-23
 Мельничук Г. Ярослав Мудрий/Георгій Мельничук//1000 незабутніх імен України.-К.:Школа,2005.-С.16-18

РОДИНА – МІЙ ДІМ, МІЙ ОБЕРІГ

Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки, цього року цей день припав на 16 травня. Всеукраїнську акцію 2день вишиванки» започаткувала студентка факультету історії, політологій та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк у 2007 році.
Отже, тепер кожен третій четвер травня, ми вдягаємо це чудове вбрання – барвисте творіння жіночих рук демонструючи цим своє українство, приналежність до своєї нації, що зберегла свої традиції й ремесла від знищення. Вона - символ сім’ї, культурних цінностей та надбання українського народу протягом століть. Дівчата готували собі вишиванки як посаг, дарували вишиті сорочки коханому парубку. Тогочасну українську хату неможливо було представити без чарівної скрині з вишитими сорочками для господаря та господині. Вишиванки були сімейним скарбом, а вміння прикрашати сорочки вишивкою – мистецтвом, що передавалося з покоління в покоління. Вишиванка – це не просто одяг, це оберіг нації. Ми вбираємось в вишиванки не тільки для краси, а ще й для того, щоб зберегти наш рід. Берегинею кожного роду, кожної сім'ї є мудра жінка – Мати.

Шановні користувачі! До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом квітня 2019 року.

• Палій І.О. Казка тепла і доброти: (вихована година в 9 кл.)/І.О.Палій//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.7-12
• Василевська Д.А. Сценарій випускного вечора (4кл.)/Д.А.Василевська//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.13-19
• Лавренова Н.Ю. Національні символи: (сценарій)/Н.Ю.Лавренова // Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.20-1 – 20-3.- (журнал у журналі)
• Ковальчук Г.М. Український віночок:(сценарій)/ Г.М.Ковальчук//Виховна робота в школі.-2019.-№4.- С.20-4 – 20-6
• Шкеда С.І. «І на тім рушникові…»: (сценарій)/С.І.Шкеда//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.20-7-20-8.-(журнал у журналі)
• Лебедєва І.А. Свято останнього дзвоника/І.А.Лебедєва//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.21-23
• Гладій З.Л., Чижмар О.П. Свято останнього дзвоника «Прощавай, дитинства золота пора»/З.Л.Гладій, О.П.Чижмар//Виховна робота в школі.- 2019.-№4.-С.24-28
• Мельникова Н.Б., Чернюк Н.Ю. Випускний вечір «Морський круїз»/Н.Б.Мельникова, Н.Ю.Чернюк//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.29-32
• Хуторна Н.В. Випускний вечір «Ліфт до успіху не працює, скористайтеся сходами»/Н.В.Хуторна//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.33-38
• Манухіна І.А., Шарпан В.С. Міжнародні перегони (гра-вікторина)/І.А.Манухіна, В.С.Шарпан//Позакласний час.-2019.-№4.-С.16-17
• Терещенко О.Л. «Що я знаю про Європейський Союз»: (вікторина)/О.Л.Терещенко//Позакласний час.-2019.-№4.-С.18-20
• «В океані рідної мови»: (квест): [біологія]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.21-22
• «Keep open your eyes»: (English guest) :[english]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.23
• Щербина О.В. «Вишиванка символ України»: (квест): [історія]/О.В.Щербина//Позакласний час.-2019.-№4.-С.24-25
• «Бережи природу для людського роду»: (екологічна гра): [біологія]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.26-27
• Касян Н.В. «Екологічне асорті»: (інтелектуальна гра): [географія]/Н.В.Касян//Позакласний час.-2019.-№4.-С.28-29
• «Спорт-знайко»: (вікторина): [фізкультура]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.30
• Толстоп'ятова Л.В. Ефективне спілкування – шлях до злагоди: (тренінг для учнів 6, 7 класу): [майстерня професійного самовдосконалення]/ Л.В.Толстоп'ятова//Позакласний час.-2019.-№4.-С. 31-35
• Толерантність – риса соціальної зрілості людини: (тренінг для учнів 9-11 класів): [майстерня професійного самовдосконалення] //Позакласний час.-2019.-№4.-С.36-38
• «Спілкування – це здорово»: (тренінг): [майстерня професійного самовдосконалення]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.41
• Техніка встановлення дружніх взаємин у колективі: (інтерактивна гра з елементами тренінгу): [майстерня професійного самовдосконалення]// Позакласний час.-2019.-№4.-С.41-42
• Свята наша ненька : (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№4.-С.53-54
• Мамина колискова: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№4.-С.55-56
• Іскрицька Г.М. Усе залежить від тебе Наркотичній залежності – «НІ»!/Г.М.Іскрицька//Основи здоров’я.-2019.-№4.-С.35-36
• Левченко І.М. Агітбригада «Екомікс»: (сценарій)/І.М.Левченко//Основи здоров’я. -2019.-№4.-С.29-31
• Кударенко Т.Л., Піддубна О.М. Твоє здоров'я у твоїх руках. (сценарій)/Т.Л.Кударенко, О.М.Піддубна//Основи здоров'я.-2019.-№4.-С.32-34
• Жилка О.І. Основні правила етичного спілкування з людьми з особливими потребами: (година спілкування з елементами тренінгу)//Основи здоров'я.-2019.-№4.-С.35-38

«Проблеми вирішуються з усмішкою,а з плачем лише нагромаджуються.» (І.Андрусяк)
[/center]
Комітет з присудження Премії Кабінету міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва на своєму засіданні, що відбулося в Держкомтелерадіо, визначив лауреатів за 2018 рік.
Про це Укрінформу повідомили у прес-службі Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Як зазначається, у номінації “Літературні твори для дітей та юнацтва” з 43 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобув письменник Іван Андрусяк за книги для малят “Зайчикова книжечка” та “Третій сніг” (видавець – ТОВ “Фонтан Казок”).
Це перший поет з Прикарпаття, який став лауреатом престижної літературної премії для дітей і юнацтва.
Письменник, автор поетичних і прозових творів для дітей, перекладач, головний редактор видавництва «Фонтан казок». Народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець Косівського району Івано-Франківської області. Закінчив філологічний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В.С. Стефаника. Живе в Березані під Києвом.
В українську літературу ввійшов на початку 1990-х у складі літературного угруповання «Нова деґенерація» (разом із письменниками Степаном Процюком та Іваном Ципердюком). Від 2000-го активно виступає як літературний критик.
Лауреат літературних премій видавництва «Смолоскип» (1995), «Благовіст» (1996), імені Бориса Нечерди (2002), журналу «Кур’єр Кривбасу» (2007), Корнейчуковської премії (2016), «ЛітАкцент року 2017», поет року за версією «Топу БараБуки 2017». У 2018 році за збірку віршованих казок «Зайчикова книжечка» і повість-казку «Третій сніг» отримав премію імені Лесі Українки.
Член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу. Учасник численних антологій і поетичних фестивалів. Тексти перекладено англійською, німецькою, польською та вірменською, португальською, білоруською, словацькою та іншими мовами.
Автор численних поетичних збірок і трьох збірок есеїв для дорослих читачів, низки перекладів із російської та англійської мов. Нині відомий насамперед як дитячий письменник. Любить розповідати, буцімто писати почав тоді, як народилася молодша донька Стефа. Автор популярних повістей для сімейного читання («Стефа і її Чакалка», «Кабан дикий – хвіст великий», «Хто боїться зайчиків?»), дотепних віршиків для найменших, що здебільшого побачили світ у видавництвах «Грані-Т» і «Фонтан казок». Книжка «Вісім днів із життя Бурундука» в ілюструванні Ганни Осадко потрапила до короткого списку «Дитячої Книги року BBC 2012» та до щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі круки 2013».
Іван Андрусяк – це вже, можна казати, один із «класиків» сучасної української літератури для дітей. На його віршах і «бешкетних» повістинах підростають дошкільнята і школярі, які поступово доростають до підліткової літератури.