Києво-Святошинська центральна районна бібліотека

«Біжить життя моє спіралями»

Літературна година

     Павло Тичина народився 27 січня 1897 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній родині сільського дяка Григорія Тичиніна. Батько майбутнього поета мав талант педагога. Від нього хлопчик дізнався, що таке поїзд, пароплав; чому сонце велике, а зорі маленькі. Так він навчився читати і писати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку дуже любив Павлусь. 

Тернистими шляхами в ім'я держави

(Історичний екскурс)

Йшов вісімнадцятий рік ХХ століття.. Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою.

Шановні юні поети та прозаїки!

Запрошуємо вас долучитися до Всеукраїнського дитячого конкурсу «Творчі канікули – 2020» для вікової категорії 11-18 років.
Запрошуємо до участі усіх талановитих та активних.
Конкурсні роботи просимо надсилати до 25 липня 2020 року на електронну адресу Києво-Святошинської центральної районної бібліотеки для дорослих: mail@kslibrary.org.ua.


«ТВОРЧІ КАНІКУЛИ-2020»
Ми знову з вами!
Традиційно, у перші дні літніх канікул, Національна бібліотека України для дітей оголошує дитячий літературний конкурс «Творчі канікули-2020»!
Цей рік показав свій непростий характер. Ми з вами зіткнулися з певними викликами, ми отримуємо новий досвід, ми навчилися дисциплінувати себе та знаходити нові можливості за будь-яких обставин.
Сподіваємося, що так, як і ми, дорослі, ви, діти — стали більше читати, аналізувати, думати та робити висновки. І вам, як завжди, є чим нас здивувати!
Отже, ми ЧЕКАЄМО на ваші роботи, ЦІНУЄМО ваші прагнення та БАЖАЄМО вам УСПІХУ!

КОРОТКО ПРО НОМІНАЦІЇ
1. «Знайомтеся — це ми!»
Що ми чекаємо від вас у цій номінації? А саме вас і чекаємо. Таких різних за характером, із різними уподобаннями, зі шкільними історіями, ми хочемо подивитися на вас — сучасних дітей — очима ваших ровесників. Можливо це допоможе дорослим краще зрозуміти ваші пріоритети, а, можливо, читаючи ваші твори, вони (ми) згадаємо і своє дитинство?
2. «Так, я люблю Україну»
Ми вважаємо, що у цьому розділі будь-які рамки зайві. Так. Ми її любимо! І для кожного з нас є щось своє сильне та тендітне, те, що викликає радість та надію, і те, що є і залишиться драматичним, сумним у нашій любові до України. Вона у всіх на вустах. Але для нас — завжди у серці.
3. «Природа — джерело натхнення та краси»
Тут відкриваємо безмежний простір для ліриків, яких надихає природа рідного краю (і не тільки рідного), для тих, хто вміє розрізняти тихенький голос листя у шелесті вітру. Малювати пейзажі без пензля та олівця… Отже, ви зрозуміли — природа і ще раз природа.
4. «І в кожному із нас уже живе філософ!»
Може, правда, ще зовсім маленький і несміливий, але він так прагне розповісти про власне відчуття світу, про розуміння сенсу та мети життя, поділитися своїми думками вголос. Ласкаво просимо і чекаємо від вас твір (поезію), роздум (можна у віршах) про… А про все, що вас турбує, про все, що не дає вам зоряними ночами спати.
5. «Моя майбутня професія»
Досить серйозно. Ви вже задумувалися про те, ким станете? Так щоб дійсно вибрати те, що потрібно саме вам. А може ви якраз у цей момент обираєте, що саме стане вашим основним заняттям у дорослому житті? Поділіться з нами, нам СПРАВДІ дуже цікаво!
6. «Безмежний світ моєї уяви»
Тут ніби все зрозуміло? Це все — ваша уява! Казки, фентезі, вигадки. Ніяких меж. Ваша сміливість, ваші світи, ваші найпримхливіші мрії можуть здійснитися у ваших оповіданнях.
7. «Далі буде»? Ні, «далі» — вже є!» …
Тут ми чекаємо на справжніх книгоманів, які так вживаються у літературні сюжети та книжкові пригоди своїх улюблених героїв, що перегортаючи останню сторінку книжки, зітхають — а як же так!! Хочу ще…!!! Хочу більше пригод, хочу знати, що сталося далі з моїми улюбленими героями! Фанфік? Так!
Отже, улюблена книга, улюблені герої … і ваше продовження!
Шановні юні поети та прозаїки! Чекаємо на ваші роботи!

УМОВИ КОНКУРСУ
Положення про Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Творчі канікули»
1. Загальні положення 1.
1. Це Положення визначає порядок проведення Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Творчі канікули-2020» (далі — Конкурс).
1.2. Організаторами Конкурсу є: Національна секція Міжнародної ради з дитячої книги (UAIBBY), Національна спілка письменників України, Українська асоціація працівників бібліотек для дітей, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Національна бібліотека України для дітей. Організаційнометодичне забезпечення Конкурсу здійснює Національна бібліотека України для дітей.
1.3. Конкурсом передбачається залучення до організації та проведення нових партнерів, підтримка яких сприятиме виконанню мети Конкурсу.
1.4. Інформація про проведення Конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної бібліотеки України для дітей, сайтах обласних бібліотек для дітей та Центральної бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва, а також у засобах масової інформації.
1.5. Конкурс проводиться в електронному форматі.
1.6. Під час проведення Конкурсу обробка персональних даних учасників здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297-VI.
1.7. Для організації та проведення Конкурсу затверджується склад головного та обласного журі.
1.8. За результатами проведення Конкурсу буде видано збірку кращих дитячих творів.

2. Мета і завдання
2.1. Мета Конкурсу — сприяння формуванню у дітей та підлітків патріотичних почуттів — любові до рідної природи, краю, Батьківщини; прищеплення любові до рідної мови; розвиток естетичної свідомості, 2 здатності до творчої самореалізації, створення умов для реалізації творчих здібностей та талантів дітей.
2.2. Завдання Конкурсу — самоідентифікація дитини як невід’ємної частини українського суспільства; розвиток інтелектуального потенціалу України; пошук дієвих та гармонійних форм національно-патріотичного виховання; збереження культурної спадщини України, залучення широкого загалу дітей та підлітків до активної участі в культурному житті країни; підвищення культурного рівня дітей.

3. Умови Конкурсу
3.1. У Конкурсі беруть участь діти з усіх областей України у 2-х вікових категоріях: читачі-учні (вихованці) 11-13 років; читачі-учні (вихованці) 14-18 років.
3.2. Конкурс проводиться у 7 номінаціях: o «Знайомтеся — це ми!» o «Так, я люблю Україну» o «Природа — джерело натхнення та краси» o «І в кожному із нас уже живе філософ!» o «Моя майбутня професія» o «Безмежний світ моєї уяви» o «Далі буде? Ні, «далі» — вже є!»
3.3. Конкурс проводиться з 2 червня по 15 листопада 2020 року у два тури: перший – з 2 червня по 15 вересня на обласному рівні; другий, підсумковий – з 15 вересня по 15 листопада в місті Києві.
3.4. Учасники Конкурсу кожної вікової категорії готують прозовий або поетичний твір, який за темою відповідає певній номінації.
3.5. Творчі роботи надсилаються в електронному вигляді на електронну адресу, зазначену на сайті обласної бібліотеки для дітей. Вимоги до роботи: обсяг не більше 10 сторінок у форматі Microsoft Word або RTF, шрифт – Times New Roman (12 розмір), 1,5 міжрядковий інтервал, усі поля – 1,5 см, сторінки формату А4, без ілюстрацій та додаткового оформлення. Обласні оргкомітети до 15 вересня 2020 року надсилають на електронну адресу Національної бібліотеки України для дітей nbudd@ukr.net на розгляд Головного журі до 14 робіт від кожної області (за наявності по 1 роботіпереможцю у кожній номінації для кожної вікової категорії).
3.6. Учасники-автори зазначають свої дані (ПІБ, вік, домашню адресу, контактний телефон) на останній сторінці конкурсної роботи (документ у формат Microsoft Word або RTF) та додатковим вкладенням (окремим файлом у форматі JPG) прикріплюють своє портретне фото.
3.7. На Конкурс приймаються тільки індивідуальні роботи.
3.8. До участі у Конкурсі не допускаються роботи, які не відповідають умовам, визначеними цим положенням.


4. Організаційний комітет і журі Конкурсу
4.1. Для підготовки та проведення Конкурсу створюється Головний організаційний комітет, склад якого затверджується наказом генерального директора Національної бібліотеки України для дітей.
4.2. Для проведення першого туру Конкурсу в регіонах України створюються місцеві організаційні комітети та обласні журі, склад яких затверджується наказом директора обласної бібліотеки для дітей.
4.3. Для визначення переможців у другому турі головний організаційний комітет визначає склад Головного журі, до якого входять представники організаторів Конкурсу, дитячі письменники та поети (за згодою).
4.4. За підсумками роботи обласні журі та Головне журі складають протоколи, які підписуються головою, секретарем та членами журі Конкурсу.
4 5. Визначення та відзначення переможців Конкурсу
5.1. Головне журі Конкурсу визначає переможців у кожній віковій категорії для кожної номінації.
5.2. Переможці Конкурсу нагороджуються дипломами та подарунками.
5.3. Крім переможців Головне журі відбирає та рекомендує кращі роботи учасників другого туру для подальшої публікації у збірнику.

Чим шкідливе куріння!
Інформаційний буклет

За дослідженнями вчених, тютюновий дим – дуже отруйна речовина, яка містить у собі крім нікотину, близько 1000 особливо отруйних твердих і газоподібних речовин. Окрім негативного впливу на нервову систему і мозок, серцево-судинну і дихальну системи, тютюнопаління збільшує ризик захворювання злоякісними новоутвореннями.
Так, в газовій фракції диму міститься бензпірен (сильний канцероген, що спричиняє рак), азот та його окисли, оксиди вуглецю, ціаністий водень, акролеїн, гліцерин, спирти, альдегіди і кетони, вуглеводні, феноли, та інші. В склад диму тютюну входять синильна кислота, радіоактивний полоній, миш’як та інші солі важких металів, особливо це пов’язано з теперішнім техногенним забрудненням довкілля.
Нікотин є одним із найсильніших з відомих рослинних отрут, які впливають на нервову систему. Вміст нікотину у диму сигарети – від 0,4 до 3мг, при цьому його смертельна доза для людини становить 70 мг, тобто одна пачка випалених сигарет. Ніхто не може випалити першої сигарети до кінця, при цьому виникають запаморочення й нудота, іноді слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання. Поступово організм пристосовується до нікотину і паління не викликає неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває. Варто пам’ятати, що фізична та психологічна залежність до нікотину розвивається набагато швидше, ніж до алкоголю.
Нікотин та інші складові тютюнового диму завдають великої шкоди нервовій системі й мозку, погіршуючи пам’ять, точність виконання математичних дій та орієнтації у просторі, здатність до навчання, негативно впливають на серцево-судинну і дихальну системи, спричиняють ряд захворювань.
Першою від тютюнового диму потерпає зубна специфічний запах.
Разом з тютюновим димом утворені сполуки осідають на верхніх дихальних шляхах, легенях, надходять у кров. Постійне подразнення голосових зв’язок змінює тембр голосу, що помітно у людей, які зловживають палінням. Потрапивши до легень, значна частина диму осідає та поглинається альвеолами. Через це з’являється кашель, мокрота, ядуха, бронхіт та інші захворювання дихальної системи. Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї, легень тютюновим димом, розвивається їх хронічне запалення. Тому палії частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, бронхіт, трахеїт, захворювання у них мають тяжкий перебіг.
У курців на відміну від людей, що не палять, в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші, при цьому смертність від цих хвороб у курців значно вища.
Понад 80% хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунка та дванадцятипалої кишки, є курцями, особливо часто ці захворювання зустрічаються у запеклих курців. Доведено, що паління негативно впливає і на лікування виразки шлунка.
Смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не палять. Паління збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення і інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунка, сечового міхура. Курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше – на виразкову хворобу шлунка. Паління також ускладнює перебіг інших хвороб людини, особливо хронічних. Життя курців до 10 роки коротше, ніж у тих, що не палять, при чому скорочення тривалості життя прямо залежить від того, з якого віку та як довго людина палить.
Проблемою є також те, що приблизно кожна п’ята жінка віку 20-60 років, є активним курцем, у першу чергу в містах. Жінки, які палять, крім вказаних вище захворювань, страждають непліддям, ризик кровотечі і спонтанного аборту під час вагітності вищий, ніж у жінок, які не палять. Менопауза наступає швидше, відповідно, такі жінки і старіють швидше. Існує багато доказів того, що паління до настання і під час вагітності шкідливе для дитини, оскільки погіршується транспортування кисню і поживних речовин, що призводить до ненормального розвитку дитини, появи аномалій, зокрема генетичних, передчасного переривання вагітності, тощо. Причому, немає прямої залежності між кількістю випалених цигарок і їх шкідливістю.
Що стосується паління серед підлітків, то тут спочатку привабливим чинником є бажання виглядати дорослим, не бути «білою вороною» серед друзів, що палять, потім звичка укорінюється.
Особливо шкідливим паління є для молоді, і може негативно вплинути на їх потомство та швидко призвести до проблем із здоров’ям.
Значної шкоди завдає також «пасивне паління», коли людина, що не палить, вдихає повітря, отруєне тютюновим димом. При цьому, небажані наслідки для стану їх здоров’я можуть бути ще гірші, ніж для курців, тому що організм не адаптований до тютюнового диму.
Практично до 30% людства мають згубну звичку тютюнопаління. Але необхідно зрозуміти – паління є не тільки особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє людства. Паління та його вплив на організм людини стали сьогодні і медичною проблемою, тому варто замислитись: запалювати цигарку, чи зберегти своє і довколишніх здоров’я.

Шукайте інформацію на Інтернет-сайтах:

 https://city-adm.lviv.ua/news/science-and-health/medicine/233867-chym-nebezpechne-tiutiunopalinnia-dlia-zdorovia-i-zhyttia-liudyny
 https://www.pmi.com/resources/docs/default-source/market_pages_smoke_and_health/health-effects-of-smoking_uk.pdf?sfvrsn=3b16b7b5_4
 https://life.pravda.com.ua/health/2018/04/22/230448/
 http://stopsmoking.org.ua/whyto/mifi-ta-fakti-pro-kurinnya/
 http://stopsmoking.org.ua/whyto/vpliv-kurinnya-na-organizm/
 https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-44869486


Література
 Ільченко Н.В. Кинути палити – це легко? /Н.В. Ільченко //Безпека життєдіяльності. – 2017. - №5. – С. 5.
 Леус А. Що шкідливіше – кальян чи цигарки /Анна Леус //Безпека життєдіяльності. – 2018. - №4. – С. 10-11.
 Пожарська Г.Ю Суд над шкідливими звичками (Сценарій виховного заходу) /Г.Ю. Пожарська //Безпека життєдіяльності. – 2015. - №9. – С. 13-18.
 Сливінська І. Кидайте курити вже сьогодні /Інна Сливінська //Безпека життєдіяльності. – 2017. - №8. – С. 5.
 Усик С., Богданович Л. Причини куріння неповнолітніх /Світлана Усик, Лілія Богданович //Безпека життєдіяльності. – 2018. - №10. – С. 22.
 Усик С., Богданович Л. Тютюн – повільна отрута /Світлана Усик, Лілія Богданович //Безпека життєдіяльності. – 2019. - №3. – С. 10.

25-річчя святкує літературно-мистецький клуб "Вишнівська осінь"
В жовтні 1994 році при Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих був створений літературно-мистецький клуб людей похилого віку «Вишнівська осінь». Згодом при клубі почали діяти літературне об'єднання «Вишневий краю мій» та вокальний ансамбль «Осіннє листя».
10 грудня 2019 року відбулося святкове засідання, присвячене 25-річчю клубу. В залі Києво-Святошинської центральної районної бібліотеки для дорослих зібралися члени клубу, користувачі та друзі бібліотеки.
Про історію створення літературно-мистецького клубу, його 25-річну діяльность та сьогодення присутніх познайомила зав. відділом обслуговування ЦРБ Лілія Бриль.
Бібліотекар відділу обслуговування Ніна Івасенко запросила до привітання випускницю Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського - Ірину Базильчук, яка виконала музичні твори української та зарубіжної класики. Її гра на гітарі зачарувала всіх присутніх.
А потім з привітанням виступили давні друзі бібліотеки – народний аматорський хор «Вишневий дзвін» (кер. Крижанівський О. О). У їх виконанні прозвучали українські народні пісні та авторські пісні керівника хору. Яскравий, емоційний виступ хору нікого не залишив байдужим.
Зі спогадами, привітаннями, презентаціями нових поетичних творів виступили Валентин Лямічев, Олена Кадюк, Лариса Пальчикова.
Учасники заходу, навіть по закінченню свята, ще довго ділилися спогадами 25-літньої давнини.

14 листопада у Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбулося чергове засідання клубу "Вишнівська осінь". Тема зустрічі "Король українського гумору", приурочена до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні - борця за незалежність України ХХ століття, письменника-гумориста
Ніна Івасенко, працівник відділу обслуговування бібліотеки, познайомила присутніх з біографією сатирика. Окремо відмітила що " з особливою прихильністю ставляться до Остапа Вишні у Вишневому. На честь його названа вулиця у місті, відкрито пам"ятний знак. Не раз у місті проводилися й гумористичні фестивалі".
Потім члени клубу та читачі бібліотеки переглянули український документальний ігровий фільм "Із житія Остапа Вишні" про тяжкі роки письменника у засланні. Після обговорення фільму учасниця клубу Тетяна Шабанова поділилася враженнями і фотографіями творчого вечора Анатолія Паламаренка, присвяченого 130-річчю Остапа Вишні "Вишневі усмішки". А секретар ради клубу "Вишнівська осінь" Лариса Пальчикова розповіла про фестиваль гумору ім. Остапа Вишні, який проходив у Вишневому, в якому вона брала участь і здобула друге місце, за що була нагороджена дипломом.

Великий життєлюб»
(Інформаційний список літератури до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні)


«У мене нема жодного сумнiву в тому, що я народився, хоч i пiд час мого появлення на свiт бiлий i потiм – рокiв, мабуть, iз десять пiдряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку» – так починає свою автобіографію Остап Вишня. І нам уже смішно. Вимальовується в уяві такий собі веселий чоловічок, душа компанії, що за словом в кишеню не полізе… Хоч насправді доля одного з найвизначніших і найвідоміших українських гумористів дуже трагічна.
Народився Павло Михайлович Губенко на Полтавщині, в Зіньківському повіті, на хуторі Чечва (біля містечка Груні). В сім‘ї було 17 дітей, тож статки родини і дитинство Павла уявити не важко. За його словами, воно пройшло в бур'янах і коноплях. Та батьки все ж спромоглися вивчити хлопця – початкова двокласна освіта, а потім – Київська військово-фельдшерська школа. Трохи попрацювавши в лікарні, Павло Михайлович екстерном здає екзамени в гімназії і вступає до Київського університету на історико-філологічний факультет, який, проте, не закінчує.
В часи громадянської війни встиг повоювати у війську Центральної Ради і Директорії, за що й був заарештований ЧК. Та це йому якось обійшлося. Працює в газеті, починає публікувати власні твори, спочатку під псевдонімом П. Грунський. Був членом відомих літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт».
В 1921 році в газеті «Сільська правда» вперше з'являється псевдонім Остап Вишня. Чому саме так? – ніхто не знає, мабуть, просто сподобалось таке поєднання слів: тепле, українське, і аж посміхнутися хочеться. Принаймні, так пояснює походження псевдоніма внучка письменника. Ще існує такий варіант: "Свій вибір псевдоніма письменник пояснював тим, «що плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути»" (О.Слоньовська)
У 1927 році разом з старшим братом Василем Чечвянським, Олександром Довженком. та Василем Блакитним засновують журнал «Червоний перець».
Встигає двічі одружитися. Про першу дружину Вишні джерела мовчать, відомо лиш, що це його односельчанка, з якою побрався в юному віці, і від якої мав сина В'ячеслава. Друга дружина, вже на все життя, – це артистка театру Варвара Олексіївна Маслюченко, в яку закохався, побачивши на сцені в ролі Жанни Д'Арк. ЇЇ доньку Марію письменник прийняв, як рідну.
Вже тоді Остап дуже багато пише. Фактично він є основоположником такого жанру, як «усмішка» – коротке гумористичне оповідання, писане живою народною мовою. Критики зустрічають творчість Остапа Вишні дуже неоднозначно. Одні називають його гумор низькопробним, «культурою примітивізму», а високу народну популярність пояснюють низькою культурою населення. Інші, як, наприклад Микола Хвильовий, дуже тепло й схвально відгукувалися про його «Усмішки».
Тим не менше, неписьменні селяни оволодівали грамотою для того, щоб мати змогу самим читати твори Остапа Вишні, а русифіковані робітники вчилися читати українською. Бо ж гумор – то таки сила! Газетні “усмішки” Вишні видавалась окремими збірками великими тиражами і по кілька разів: на 1928 рік вийшло 25 збірок “Вишневих усмішок”, а 1928 року було видано чотиритомове видання вибраних УСМІШОК. До 1930 року тираж збірок Остапа Вишні доходив до двох мільйонів — нечуваної для тих часів цифри. А для Українського селянства того часу ім'я Остап Вишня було друге за значимістю після імені Тарас Шевченко! Звісно, це не могло не викликати невдоволення влади, і в чорний для України 33-тій письменника заарештовують, Причому звинувачення зовсім дике: терористичний замах на Постишева. Вишня і тут залишився вірний собі: на одному з засідань сумно пожартував: «Пишіть уже й що я намагався зґвалтувати Клару Цеткін!»… А пізніше, коли й сам Постишев буде розстріляний як ворог народу, знову зіронізує: «Так я ж перший хотів його розстріляти!»
Сам Вишня теж був у списку смертників. Існує кілька версій, як йому вдалося уникнути кулі. За однією з них, в принципі малоймовірною, розстріляти ж було велено Остапа Вишню, а в списках він значився як Павло Михайлович Губенко. За іншою – під час етапу він тяжко захворів і його просто покинули на одному з перевалочних пунктів. І, нарешті, третя: репресивна машина зажувала й начальника колонії, його теж було розстріляно і кілька списків приречених просто загубилися. Так чи інакше, та письменнику судилося вижити в страшних лабетах єжових рукавиць. Та 10 років свого життя втратив в у Чиб`ю Ухта-Печорського табору (нині це місто Ухта Республіки Комі). Дружина письменника, Варвара, як та декабристка, з донькою на руках, кинулася було на заслання за чоловіком, та їй не дозволили поселитися поряд, і, трохи поскитавшись, вона оселяється в Архангельську.
У таборі Вишні доручають писати оповідання про працю в'язнів, та він і тут умудряється вставляти свої іронічні шпильки, як от « В останні роки населення Сибіру стрімко зростає»…
Жахливі умови проживання призвели до виразки шлунку, і письменника кладуть у лікарню. Тамтешній лікар, дізнавшись про медичну освіту пацієнта, бере його під свій патронат і добивається призначення фельдшером, після чого життя в неволі трішки полегшилося. А потім хтось з чиновників вирішив, що талант Остапа Вишні можна використати для підняття бойового духу радянських солдатів, і в 1943 році письменника звільняють. Правда стан його був такий, що відразу по тому він потрапляє в московську лікарню. Дізнавшись про це, донька Марія, що на той час навчалася в Москві, приходить провідати батька. Та Павло Михайлович не відразу впізнає її: востаннє бачив десятилітньою дівчинкою, а тепер їй було вже 20… Не менш трагічна зустріч з сином В‘ячеславом. Трохи підлікувавшись, Вишня поїхав шукати його за адресою до Києва. Заблукавши, спитав дорогу у випадкового перехожого. Той перехожий і виявився його сином… В'ячеслав довго не приймав батька, він не знав про заслання, і думав, що батько з мачухою просто покинули його, та, зрештою, після розповідей, все зрозумів… Возз'єднана сім'я переселилася до Києва.
Як плату за своє звільнення Остап Вишня мав писати викривальні фейлетони проти УПА. І він писав їх! Та при цьому умудрявся зробити це так, що вони подобалися і радянській стороні, і самі повстанці сприймали їх як підтримку і пропаганду їхнього опору. Як приклад, дуже відома й популярна «Зенітка».
Взагалі у Вишні з читачами завжди було повне взаєморозуміння. Вони фільтрували ту полову, що була написана для цензури, вихоплюючи зерна іскрометного гумору.
Ось як описує Остапа Вишню Володимир Куліш: «Зросту вище від середнього, виглядав він як «добрий дядько». Популярність Вишні в ті часи була недосяжною. Сам же Вишня скромний в суспільстві, хороший батько, уважний до знайомих, навіть до дітей, ніколи не відмовляв мені, коли я просив дати мені що-небудь почитати... Ми проходили в його квартиру. На порозі зустрічала нас Цяця – пес завбільшки з доброго теляти... Дружина Вишні – така ж весела і життєрадісна артистка Маслюченко, худенька непосидюча донька – образ своєї мами... Коли Вишня приходив до нас (Куліші жили в третьому під’їзді того ж будинку, то від сміху в нас довго боліли не лише роти, а й животи. Він умів розповідати анекдоти неперевершено. Сам він при цьому голосно, громоподібно реготав».
Остап Вишня займає друге після Кобзаря місце за кількістю проданих книг. У іншій державі став би мільярдером. Та хіба б міг він жити деінде? І хіба б могла якась інша культура народити такого генія гумору?! Сила ж його – саме в його народності. «Все життя гумористом ! Господи! Збожеволіти можна від суму!» - писав він.
В Києві Остап Вишня знову очолює своє дітище – «Перець».
Творча спадщина письменника – величезна. Найвідоміші його твори: «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі усмішки кримські», «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Вишневі усмішки закордонні», «Мисливські уcмішки», «Моя автобіографія», «Отак і пишу», «Великомученик Остап Вишня».
Лише у 1955 р.письменник був реабілітований
Помер він 28 вересня 1956 року від серцевого нападу.
Сім'я письменника, вірна пам'яті, дуже довго фактично на власному ентузіазмі тримала його квартиру як домашній музей, самі домочадці при цьому тіснилися в двох кімнатах. А в інші ходили екскурсії, там були виставленні особисті речі Остапа. Дуже цікавий експонат – шахи, виліплені письменником із хліба у таборі. Та зрештою навпроти будинку звели торговий центр, і це будівництво пошкодило його фундамент, пішли тріщини… Рідна Україна не захотіла брати на себе утримання музею Остапа Вишні, тому його внучка вимушена була ту квартиру продати…
Ось така сумна історія неперевершеного гумориста, в творах якого сміється сам народ. Сміється над собою, - а значить, він має майбутнє!

Твори Остапа Вишні
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.1: усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 / Губенко Павло Михайлович. - К.: Дніпро, 1988. - 526 с.
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.2: усмішки, фейлетони, гуморески 1925-1933 / Губенко Павло Михайлович. - К.: Дніпро, 1988. - 461 с.
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.3: усмішки, фейлетони, гуморески 1951-1956; З неопублікованого 1944-1950 / Губенко Павло Михайлович . - К.: Дніпро, 1988. - 398 с.
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.4: усмішки, фейлетони, гуморески 1951-1956; З неопублікованого 1934-1943; "Думи мої, думи мої..." / Губенко Павло Михайлович. - К.: Дніпро, 1988. - 606 с.
Вишня О. Зенітка: гуморески, усмішки / Остап Вишня - Дніпропетровськ : Січ, 1993. - 191 с.
Вишня О. Мисливські усмішки та інші оповідання /Остап Вишня. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 288 с.
Вишня О. Фейлетони; Гуморески; Усмішки; Щоденникові записи /Остап Вишня . - К.: Наукова думка, 1984. - 560 с.
Остап Вишня. Усмiшки / Остап Вишня - К.: Днiпро, 2001. - 350 с.

Література про життя та творчість Остапа Вишні
Вечерова К. Життя та творчість Остапа Вишні. Літературний диктант / Катерина Вечерова //Дивослово. – 2019. - № 10. – С. 24-25.
Гальченко С. "Десятирічка" Остапа Вишні (рукопис із шухляди часів незалежності) / Сергій Гальченко // Слово і час. – 2007. – № 8. – С. 57-69.
Гальченко С. "Десятирічка" Остапа Вишні / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С.
278- 299.
Гальченко С. «Автобіографія» Остапа Вишні (з камери № 15) / Сергій Гальченко // Слово і час. – 1999. - № 12. – С. 12-13.
Гальченко С. «Камерна» автобіографія Остапа Вишні (з камери № 15) / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С. 300-317.
Гальченко С. Табірний щоденник Остапа Вишні / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С. 318-321.
Гальченко С. Сумний епістолярій сміхотворця / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С. 322-317-387.
Голда Д. Мисливські зорі Остапа Вишні /Данило Голда //Чумацький шлях. – 2006. – №4. – С. 19-22.
Живий Остап Вишня. Збірник спогадів про письменника. – К. : Дніпро. – 1966. – 303 с.
Зуб І. В. Вишня Остап / І. В. Зуб // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4. В-Вог / голов. редкол.: Дзюба І. М. [та ін.]. – Київ : Поліграфкнига, 2005. – С. 482-483.
Зуб І. В. Вишня Остап / І. В. Зуб // Українська Літературна Енциклопедія. Т. 1. А-Г / редкол.: Дзеверін І. О. [та ін.]. – Київ : Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1988. – С. 314-315.
Зуб І. В. Остап Вишня. Риси творчої індивідуальності /І. В. Зуб. – К. : Наук. думка, 1991. – 172 с.
Зуб І. В. Остап Вишня. Нарис життя і творчості /І. В. Зуб. – К. : Дніпро. – 1989. – 239 с.
Зуб І. Остап Вишня / І. Зуб // Історія української літератури XX століття. У 2 кн. Кн. 1. Перша половина ХХ століття / за ред. В. Г. Дончика. – Київ : Либідь, 1998. – С. 363-367.
Ільєнко І. Північні етапи великого сміхотворця. Остап Вишня в лабіринтах ГУЛАГу / Іван Ільєнко // У жорнах репресій : оповіді про укр. письменників (за архівами ДПУ-НКВС) / Іван Ільєнко. – Київ : Веселка, 1995. – С. 170-207.
Куюков Ю. Короп – не бере! : [спомин про О. Вишню] / Юрій Куюков // Березіль. – 2005. – № 1-2. – С. 163-173.
Кордонська А. «У нас люблять Остапа Вишню». Сценарій літературного вечора до 125-річчя письменника /Альона Кордонська //Дивослово. – 2014. - №11. – С. 33-38.
Куюков Ю. Короп – не бере! : [спомин про О. Вишню] / Юрій Куюков // Березіль. – 2005. – № 1-2. – С. 163-173.
Лавріненко Ю. Остап Вишня // Розстріляне відродження : антол. 1917- 1933 / Юрій Лавріненко. – 6-те вид. – Київ : Смолоскип, 2008. – С. 613-623.
Мартич Ю. Наш знайомий чарівник / Юхим Мартич // …І стежка до криниці : біогр. розповіді / Юхим Мартич. – Київ : Дніпро, 1980. – С. 202-246.
Мороз-Стрілець Т. М. Рясний сміх: [Остап Вишня] /Т. М. Мороз-Стрілець // Голос пам'яті: Спогади. – К. : Рад. Письменник, 1989. – С. 105-110.
Мукомела О. Остап Вишня / О. Мукомела // З порога смерті… Письменники України – жертви сталінських репресій. Вип. 1 / [упоряд. О. Г. Мусієнко]. – Київ : Рад. письменник, 1991. – С. 101-103.
Остап Вишня. Творча спадщина: посібник для 11 класу / Автори-укладачі О.Д. Марченко, В. В. Паращич. – Харків : Ранок, 2001. – 80 с.
Рильський Б. Як Остап Вишня хлібні картки одержав // Мандрівка в молодість батька / Богдан Рильський. – Вид. 2-е, доповн. – Київ : Київ. правда, 2004. – С. 34-35. 27.
Рильський М. Остап Вишня / Максим Рильський // Статті про літературу / Максим Рильський. – Київ : Дніпро, 1980. – С. 327-330.
У державі гетьмана Остапа. Книга українських сатириків та гумористів / упоряд. Чемерис В. Л. – К. : КИТ, 2009. – 380 с.
Усміхнемося вишнево! ( У 125-ту річницю від дня народження Остапа Вишні) // Пенсійний кур’єр. – 2014. - № 45. – С. 13.
Фащенко В. У глибинах людського буття : Літературознавчі студії . – Одеса : Маяк ,2005 . – С.397 – 412.
Цалик С. Лауреати, графомани, ліцарі та інші : уривок із кн. "Таємниці
письменницьких шухляд" : [про О. Вишню] / Станіслав Цалик, Пилип Селігей //Дивослово. – 2011. – № 7. – С. 47-51.
Цеков Ю. «Мою роботу рецензував народ!» / Юрій Цеков // Твори. В 4 т.
Т. 1. Усмішки, фейлетони, гуморески / Остап Вишня. – Київ : Дніпро, 1988. –
С. 6-41.
Юдіна О. «Остап Вишня – поет полювання» /Олена Юдіна //Дивослово. – 2018. - № 10. – С. 19-21.

Шановні користувачі!
До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом жовтня 2019 року.

• Городищенко Т.Л., Обльотова Н.М. Проект «День Толерантності»/ Т.Л.Городищенко, Н.М.Обльотова//Позакласний час.-2019.-№10.-С.7-10
• «Кожен має право вільно висловлювати свою думку» : (година спілкування): (до Міжнародного дня толерантності)//Позакласний час.-2019.-№10.-С.11
• Дубінка Л.П. Якщо не я, то хто?: (до Міжнародного дня толерантності)/Л.П.Дубінка //Позакласний час.-2019.-№10.-С.12-13
• Ісаєнко І.В. Мово рідна, слово рідне: (мовно-літературна вікторина): [Українська мова]/І.В. Ісаєнко//Позакласний час.-2019.-№10-С.19-21
• Дудар О. «Стежками історії»: (квест): [Історія]/Ольга Дудар///Позакласний час.-2019.-№10.-С.22-24
• Савчук Л.А. «У колі правознавців»: (пізнавальна гра): [Правознавство]/Л.А.Савчук///Позакласний час.-2010.-№10.-С.25-26
• Гончар О.О. «Електрикус»: (фізичний квест): [Фізика]/О.О.Гончар//Позакласний час.-2019.-№10.-С.27-28
• Захарченко О.Л. «Подорож в країну інформатики»: (гра-змагання): [Інформатика]/О.Л.Захарченко//Позакласний час.-2019.-№10.-С.37-38
• Наше веселе життя: (сценарій до Дня студента)//Позакласний час.-2019.-№10.-С.51-52
• Безтурботні роки: (сценарій до Дня студента)//Позакласний час.-2019.-№10.-С.53
• Лисенко О.В. «Усе починається з тебе»: (виховна година до Міжнародного дня толерантності)/О.В.Лисенко //Виховна робота в школі.-2019.-№10.-С.2-4

10 жовтня у актовій залі Вишневої міської ради до Дня захисника України відбувся перегляд
українського документального кіноальманаху «Невидимий батальйон».  Присутня на заході
військовослужбовець, учасниця ООС, член жіночого ветеранського руху Ганна Косінова презентувала
показ фільм. Після перегляду фільму Ганна   відповідала присутнім на їх запитання про своє перебування в
зоні ООС, про завдання, які виконувала на сході України, про армійські будні, про те, як сьогодні Збройні
Сили України забезпечують мир та спокій у нашій державі.
  Насамкінець усі присутні мали змогу ознайомитися з літературою книжкової виставки «Величне ім'я
– України захисник» на якій представлені: документальні матеріали, збірки поезій місцевих поетів,
присвячених захисникам України та художні твори про події на сході України.

Шановні користувачі!
До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом вересня 2019 року.

• Подорож школою мрій і бажань: (квест)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.9-11
• Вусик В.В. «Золота рибка» : (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.12
• «Як досягти успіху в житті»:(математичний квест): [Математика] //Позакласний час.-2019.-№9.-С.17-19
• «У царстві рідної мови»: (квест-гра): [Українська мова//Позакласний час.-2019.-№9.-С.20-21
• Козацькі скарби: (квест): [Історія]///Позакласний час.-2019.-№9.-С.22-23
• «Стежками вивчених творів»: (інтелектуально-динамічна гра): [Зарубіжна література]///Позакласний час.-2019.-№9.-С.24-25
• «Загадковий світ»: (брейн-ринг): [Географія]///Позакласний час.-2019.-№9.-С.26-27
• Світ навколо нас: (гра): [Біологія]//Позакласний час.-2019.-№9.-С.28
• На шляху до розуміння: (тренінг для батьків)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.40-41
• Навички безконфліктного спілкування: (тренінг для батьків)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.42
• За молодість і майбуття: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.39-41
• Зігріймо серце добротою: (сценарій до Міжнародного дня людей похилого віку) //Позакласний час.-2019.-№9.-С.52
• Кос Л.М. «Горить людська неопалима пам»ять, яку згасити неспроможний час»: (сценарій)/Л.М.Кос //Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-1-12-3.-(журнал у журналі)
• Городиська Л.І. «Зродились ми великої години…»: (сценарій до Дня захисника Вітчизни)/Л.І.Гродська//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-4-12-9.-(журнал у журналі)
• Ткаченко В.В. «Пригоди в музеї мистецтв»: (комплексна командна або індивідуальна гра у формі веб-квесту)/В.В.Ткаченко //Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-10-12-15.-(журнал у журналі)
• Мірошко О.І. Козацька слава не вмре, не загине!: (сценарій)/О.І.Мірошко//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-16-12-18.-(журнал у журналі)
• Цимбалюк А.П. Козацькі забави: (пізнавально-розважальна година)/А.П.Цимбалюк//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-19-12-21.-(журнал у журналі)
• Романюк Н.М. Лицар класу: (сценарій 4-5 кл.): /Н.М.Романюк//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-22-12-24.-(журнал у журналі)